Міжнародний трибунал щодо Руанди

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Міжнародний трибунал щодо Руанди (МТР) — допоміжний орган Організації Об'єднаних Націй, заснований для судового переслідування осіб, відповідальних за геноцид, вчинений на території Руанди або ж злочини, вчинені громадянами Руанди, але на території сусідніх країн у період з 1 січня 1994 року по 31 грудня 1994 року.

Відповідно до резолюції Ради Безпеки № 977 від 22 лютого 1995 (S / RES / 977 (1995)) Трибунал розташовується в місті Аруша (Об'єднана Республіка Танзанія) і має офіси в Кігалі, Руанда. Його апеляційна палата знаходиться в Гаазі, Нідерланди.

МТР заснований на основі наступних резолюцій Ради Безпеки ООН[ред. | ред. код]

  1. Резолюція Ради Безпеки № 955 від 8 листопада 1994 (S / RES / 955 (1994)
  2. Реезолюція Ради Безпеки № 978 від 27 лютого 1995 (S / RES / 978 (1995))
  3. Резолюція Ради Безпеки № 1165 від 30 квітня 1998 (S / RES / 1165 (1998))

При цьому МТР покликаний не тільки переслідувати винних в актах геноциду, а й сприяти примиренню і відновленню справедливості і законності в Руанді.

Міжнародний трибунал складається з наступних органів[ред. | ред. код]

  • а) Палати, які складається з трьох Судових палат і Апеляційної палати;
  • б) Обвинувача;
  • в) Секретаріату.

З моменту його відкриття в 1995 році трибунал виніс обвинувальні висновки щодо 93 осіб, яких він вважав відповідальними за серйозні порушення міжнародного гуманітарного права, вчиненого в Руанді в 1994 році. До обвинувачених зараховують високопоставлених військових та урядовців, політиків, бізнесменів, а також членів релігійних груп, міліцію, і керівників засобів масової інформації. МТР відіграв провідну роль у створенні надійної системи міжнародної кримінальної юстиції. Вона виробляє значну судову практику щодо геноциду, злочинів проти людяності, військових злочинів, а також форм індивідуальної відповідальності і відповідальності керівника за злочин.

Міжнародний Трибунал щодо Руанди є першим в історії міжнародних трибуналів справою для винесення вироків щодо геноциду, і першим інтерпретує визначення геноциду, викладених в Женевських конвенціях 1949 року. Він також є першим міжнародним трибуналом для інтерпретації поняття «зґвалтування» в міжнародному кримінальному праві і визначення зґвалтування як засобу вчинення геноциду.

Вироки[ред. | ред. код]

Зокрема винесений довічний вирок колишньому прем'єр-міністру Жану Камбанда за злочини проти людства. Серед доведених випадків було заохочення людиноненависницької пропаганди радіостанцією RTLM, яка закликала знищувати громадян народності тутсі.

У грудні 1999 року засуджений до довічного ув'язнення Джордж Рутаганде, який у 1994 році очолював загони «Інтерахамве» («молодіжного крила» правлячої тоді Партії «Республіканський національний рух за розвиток демократії»).

1 вересня 2003 розглядалася справа Еммануеля Ндіндабахізі (Emmanuel Ndindabhizi), колишнього міністра фінансів Руанди (1994 рік). За даними поліції він причетний до масового знищення людей в префектурі Кібуйе. Е. Ндіндабахізі особисто віддавав накази вбивати, роздавав зброю добровольцям з народності хуту і був присутній під час нападів і побиттів. За даними свідків він заявляв: «Чимало тутсі проходять тут, чому ви їх не вбиваєте?», "Ви вбиваєте жінок-тутсі, які заміжні за хуту? … Ідіть і убийте їх. Вони можуть вас отруїти ".

Єдиним європейцем, якого засудив суд, став бельгієць Жорж Руджі.

18 грудня 2008 Міжнародний трибунал по Руанді засудив до довічного ув'язнення колишнього полковника руандійської армії Теонесте Багосору за розв'язання геноциду, а також за організацію ополчення «Інтерахамве».

17 травня 2011 колишній генерал збройних сил Руанди Огюстен Бізімунгу, був засуджений до тридцяти років в'язниці за участь у геноциді. Свою провину не визнав.

20 грудня 2012 Міжнародний трибунал по Руанді засудив колишнього руандійського міністра планування Огюстена Нгірабатваре (Augustin Ngirabatware) до 35 років в'язниці за звинуваченням у геноциді проти народності тутсі.

Критика[ред. | ред. код]

Роль міжнародного трибуналу оцінюється в Руанді неоднозначно, оскільки судові розгляди в ньому дуже тривалі, а як міра покарання не може бути обрана страта. Для судів над особами, які не потрапили в сферу юрисдикції трибуналу, що розглядає справи лише самих головних організаторів геноциду, в країні створена система місцевих судів, що ухвалила не менше 100 смертних вироків.

Посилання[ред. | ред. код]

http://www.unictr.org/en/tribunal