Мікашевичі
| Транслітерація назви |
Mikaševičy | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
|
| |||||
| Основні дані | |||||
| 52°13′ пн. ш. 27°28′ сх. д. / 52.217° пн. ш. 27.467° сх. д. | |||||
| Країна |
| ||||
| Область | Берестейська область | ||||
| Район | Лунинецький район | ||||
| Перша згадка |
1635 | ||||
| Статус | з 2005 року | ||||
| Населення | 13 016 (2009[1]) | ||||
| Часовий пояс | час у Білорусі | ||||
| Поштовий індекс |
225687 | ||||
| Телефонний код |
+375-1647 | ||||
| Висота |
128 м | ||||
| Транспорт, відстані | |||||
| До Мінська | |||||
| - фізична | 199 км | ||||
| До обласного центру | |||||
| - фізична | 282 км | ||||
![]() | |||||
|
| |||||
Мікаше́вичі (біл. Мікашэ́вічы) — місто в південній частині Білорусі, у Лунинецькому районі Берестейської області, залізнична станція на лінії Лунинець — Калінковичі. Відстань до райцентру — 54 км, до обласного центру — Берестя — 282 км, 100 км на схід від Пінська, до Мінська — 199 км, до Гомеля — близько 280 км. З'єднаний трасою Мікашевичі-Мінськ зі столицею Білорусі і трасою Берестя-Брянськ з Берестям і Гомелем. Знаходиться за 3 кілометри від річки Случ та за 8 км від річки Прип'ять. З Прип'яттю з'єднаний судноплавним каналом «Мікашевичі», є річковий порт.
У місті працюють великі підприємства «Граніт» і «Спецжелезобетон». Розробляється друге за величиною у світі родовище граніту (кар'єр 2х3 км, 130 м в глибину, край якого знаходиться за кілометр від міста).
У місті діють 3 середніх школи, гімназія ім. Недведського, Палац культури, Спортивно-оздоровчий комплекс з плавальним басейном, санаторій-профілакторій «Світанок». Харчова промисловість. Готель. Церква Різдва Івана Предтечі.
З 1921 року у складі Польщі, з 1939 року у БРСР, в 1940 році надано статус смт, з 1960 року в Лунинецькому районі.
На початку 60-х років ХХ століття промислове та цивільне будівництво в Білорусі, реконструкція залізниць і прокладання автомобільних магістралей з твердим покриттям вимагало дуже багато будівельних матеріалів, у тому числі щебінь які завозилися в країну з невеликих підприємств України, але забезпечити потреби не могли.
Південна білоруська геологічна експедиція підтвердила великі запаси будівельного каменя і був вибраний майданчик в Мікашевичах для комбінату нерудних матеріалів «Граніт». Перша черга комбінату була здана в 1974 році, друга і третя відповідно — в 1976 і 1977-му роках. Четверта технологічна лінія, з пуском якої потужність підприємства досягла 7,6 мільйонів м³ щебеню в рік, введена в дію в 1987 році.
Місто з 2005 року. У 2007 році Україна і Білорусь розглянути питання про підписання угоди, яка б відкрила шлях для української електроенергії через Білорусь у Литву, Латвію і Польщу після будівництва нових ліній електропередачі від Рівненської АЕС до підстанції у Мікашевичах.
За переписом населення Білорусі 2009 року чисельність населення міста становила 13 016 осіб[1].
Розподіл населення за рідною національністю за даними перепису 2009 року[2]:
| Національність | Осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| білоруси | 12113 | 93,06 % |
| росіяни | 634 | 4,87 % |
| українці | 176 | 1,35 % |
| поляки | 39 | 0,30 % |
| національність не повідомлена | 6 | 0,05 % |
| татари | 5 | 0,04 % |
| німці | 5 | 0,04 % |
| національність не вказана | 5 | 0,04 % |
| узбеки | 4 | 0,03 % |
| чуваші | 4 | 0,03 % |
| вірмени | 2 | 0,02 % |
| литовці | 2 | 0,02 % |
| молдовани | 2 | 0,02 % |
| мордва | 2 | 0,02 % |
| таджики | 2 | 0,02 % |
| болгари | 2 | 0,02 % |
| башкири | 2 | 0,02 % |
| удмурти | 2 | 0,02 % |
| карели | 2 | 0,02 % |
| фіни | 2 | 0,02 % |
| азербайджанці | 1 | 0,01 % |
| латиші | 1 | 0,01 % |
| марійці | 1 | 0,01 % |
| аварці | 1 | 0,01 % |
| ненці | 1 | 0,01 % |
| Разом | 13016 | 100 % |
- Світлана Тихановська — білоруська політична діячка,кандидатка у Президенти Білорусі на виборах 9 серпня 2020 року.
