Мікашевичі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

місто Мікашевичі
біл. Мікашэвічы

Транслітерація назви Mikaševičy
Герб Мікашевичів Прапор Мікашевичів
Основні дані
52°13′ пн. ш. 27°28′ сх. д. / 52.217° пн. ш. 27.467° сх. д. / 52.217; 27.467Координати: 52°13′ пн. ш. 27°28′ сх. д. / 52.217° пн. ш. 27.467° сх. д. / 52.217; 27.467
Країна Білорусь Білорусь
Область Берестейська область
Район Лунинецький район
Статус з 2005 року
Населення 13 016 (2009[1])
Часовий пояс час у Білорусі
Поштовий індекс 225687
Телефонний код +375-1647
Висота 128 м
Транспорт, відстані
До Мінська
 - фізична 199 км
До обласного центру
 - фізична 282 км
Мікашевичі. Карта розташування: Білорусь
Мікашевичі
Мікашевичі
Мікашевичі. Карта розташування: Берестейська область
Мікашевичі
Мікашевичі
Мікашевичі (Берестейська область)
Мапа

CMNS: Мікашевичі у Вікісховищі

Мікаше́вичі (біл. Мікашэ́вічы) — місто в південній частині Білорусі, у Лунинецькому районі Берестейської області, залізнична станція на лінії Лунинець — Калінковичі. Відстань до райцентру — 54 км, до обласного центру — Берестя — 282 км, 100 км на схід від Пінська, до Мінська — 199 км, до Гомеля — близько 280 км. З'єднаний трасою Мікашевичі-Мінськ зі столицею Білорусі і трасою Берестя-Брянськ з Берестям і Гомелем. Знаходиться за 3 кілометри від річки Случ та за 8 км від річки Прип'ять. З Прип'яттю з'єднаний судноплавним каналом «Мікашевичі», є річковий порт.

У місті працюють великі підприємства «Граніт» і «Спецжелезобетон». Розробляється друге за величиною у світі родовище граніту (кар'єр 2х3 км, 130 м в глибину, край якого знаходиться за кілометр від міста).

У місті діють 3 середніх школи, гімназія ім. Недведського, Палац культури, Спортивно-оздоровчий комплекс з плавальним басейном, санаторій-профілакторій «Світанок». Харчова промисловість. Готель. Церква Різдва Івана Предтечі.

Історія

[ред. | ред. код]

З 1921 року у складі Польщі, з 1939 року у БРСР, в 1940 році надано статус смт, з 1960 року в Лунинецькому районі.

На початку 60-х років ХХ століття промислове та цивільне будівництво в Білорусі, реконструкція залізниць і прокладання автомобільних магістралей з твердим покриттям вимагало дуже багато будівельних матеріалів, у тому числі щебінь які завозилися в країну з невеликих підприємств України, але забезпечити потреби не могли.

Південна білоруська геологічна експедиція підтвердила великі запаси будівельного каменя і був вибраний майданчик в Мікашевичах для комбінату нерудних матеріалів «Граніт». Перша черга комбінату була здана в 1974 році, друга і третя відповідно — в 1976 і 1977-му роках. Четверта технологічна лінія, з пуском якої потужність підприємства досягла 7,6 мільйонів м³ щебеню в рік, введена в дію в 1987 році.

Місто з 2005 року. У 2007 році Україна і Білорусь розглянути питання про підписання угоди, яка б відкрила шлях для української електроенергії через Білорусь у Литву, Латвію і Польщу після будівництва нових ліній електропередачі від Рівненської АЕС до підстанції у Мікашевичах.

Населення

[ред. | ред. код]

За переписом населення Білорусі 2009 року чисельність населення міста становила 13 016 осіб[1].

Національність

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною національністю за даними перепису 2009 року[2]:

Національність Осіб Відсоток
білоруси 12113 93,06 %
росіяни 634 4,87 %
українці 176 1,35 %
поляки 39 0,30 %
національність не повідомлена 6 0,05 %
татари 5 0,04 %
німці 5 0,04 %
національність не вказана 5 0,04 %
узбеки 4 0,03 %
чуваші 4 0,03 %
вірмени 2 0,02 %
литовці 2 0,02 %
молдовани 2 0,02 %
мордва 2 0,02 %
таджики 2 0,02 %
болгари 2 0,02 %
башкири 2 0,02 %
удмурти 2 0,02 %
карели 2 0,02 %
фіни 2 0,02 %
азербайджанці 1 0,01 %
латиші 1 0,01 %
марійці 1 0,01 %
аварці 1 0,01 %
ненці 1 0,01 %
Разом 13016 100 %

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Belarus. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 2 жовтня 2019. Процитовано 23 січня 2020. (англ.)
  2. Ethnic composition of Belarus 2009. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 14 січня 2016. Процитовано 23 січня 2020. (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]