Мікеланджело Черквоцці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мікеланджело Черквоцці
італ. Michelangelo Cerquozzi
Ху. Черквоцці. «Збори фруктів»
Народження12 лютого 1602(1602-02-12)
Рим
Смерть1660(1660)
 Рим
Національністьіталієць
КраїнаІталія
Жанржанрове малярство
НавчанняКавалер д'Арпіно
Діяльністьхудожник, митець
Напрямокраннє бароко
Впливреалізм, караваджизм
ВчительКавалер д'Арпіно
Творипобутовий жанр, ведута,
Роботи в колекціїМузей Бойманса - ван Бенінгена, Музей Прадо, Фінська національна галерея, Національний музей Швеції, Державний музей мистецтв, Національний музей у Варшаві, Руанський музей образотворчого мистецтва, Капітолійські музеї, Баварські державні колекції картин, Музей Ґренобляd, Hallwyl Museumd, Musée des Beaux-Arts et d'Archéologie de Besançond, Tourist Information Center and Museum of Fine Arts, Miranded, Museumslandschaft Hessen Kassel, Галерея Уффіці, Ашмолеан музей, Дрезденська картинна галерея, paintings collection of Musée des beaux-arts de Chartresd[1], Beecroft Art Galleryd, Музей Гране, Реннський музей образотворчого мистецтва і Wellcome Collectiond

CMNS: Мікеланджело Черквоцці у Вікісховищі

Мікеланджело Черквоцці (італ. Michelangelo Cerquozzi 12 лютого, 1602, Рим — 6 квітня, 1660, Рим) — італійський художник доби бароко першої половини XVII ст.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в Римі. Батько, Марчелло Черквоцці, був успішним торговцем шкіряних виробів, а родина була заможною.

У віці дванадцяти років батьки влаштували сина на навчання в майстерню художника Чезаре д'Арпіно. Колись помічником у нього працював молодий Караваджо, котрому вдалося вишуканий та аристократичний римський живопис навернути до суворої реальності з її драмами існування, важкого побуту небагатих мешканців, непотрібністю цих мешканців і цьому місту, і цій добі.

Початковий період

[ред. | ред. код]

Збережено мало відомостей про ранні роки Мікеланджело Черквоцці та твори його учнівського та раннього періодів. Аналіз збережених творів свідчив про знання побутового живопису, спроби створювати натюрморти, наближеність до творів другорядних фламандських та голландських художників, переважно представників товариства «Перелітні птахи». Мікеланджело Черквоцці, митець середньої обдарованості, вже чудово оминув і італійський маньєризм, і трагічні чи декоративні сюжети численних караваджистів, іноземців-послідовників самого Караваджо.

Черквоцці зосередився на створенні картин з побутовими ситуаціами та пересічними громадянами Риму і його передмість, котрих залюбки малювали численні нідерландські художники, котрих називали бамбочати. Брався він і до створення батальних сцен та натюрмортів, котрі були схожі на роботи художника П'єтро Паоло Бонці.

Серед можливих керівників молодого художника міг бути Яків де Хасе (приблизно до 1621 року), що прибув у Рим 1601 року з Антверпена (Хасе створював батальні картини). Відомо, що у 1624 році Черквоцці працював з художниками-голландцями Паулюсом Бором з Амерсфорта та Яном Херманцем з міста Реймс. У період 1625—1630 рр. він працював разом із художником Віллемом Мікельсом з Фландрії. 1631 року він вже мав власного учня (ним був Маттео Бонічеллі) і вони разом працювали з Віллемом Мікельсом.

Період зрілості

[ред. | ред. код]

Ще 1630 року у нього з'явився перший серйозний меценат — комерсант Доменіко Віола. Він сприяв відомостям про художника і його твори купують адвокат Рафаело Марчезі, граф Карпенья, меценати Вінченцо Нері, Раджи. Замовниками художника стануть аристократичні родини Колонна та Барберіні, кардинал Рапаччолі. Серед клієнтів римського художника було декілька осіб, що були пов'язані діловими справами з іспанцями. Черквоцці брав участь в урочистостях на честь Алессандро Фарнезе, що воював на боці католиків Іспанії за збереження колоніальної залежності Фландрії від Іспанської імперії.

1634 року Мікеланджело Черквоцці обирають членом римської академії Св. Луки, що було його офіційним визнанням. Він відвідував засідання академії до 1652 року, хоча не був слухняним і не дотримувався строго етикету.

Серед приятелів Черквоцці римські митці П'єтро да Кортона (архітектор і художник академічного спрямування, представник «величної манери»), Джачінто Бранді (1621—1691, римський караваджист і співробітник художника Матіа Преті) та Корнеліс Блумарт молодший (1603—1692), що прибув у папську столицю з міста Утрехт і працював у Римі до власної смерті.

Черквоцці був художником доволі широкого диапазону і брався створювати біблійні картини, умовні батальні сцени, алегорії та міфологічні сцени. Мав він замови і на створення вівтарних картин для провінційних італійських храмів. За сучасними поглядами найбільше Черквоцці вдавалися натюрморти з фруктами і овочами. Але римські чи неаполітанські майстри перевершували його власною обдарованістю, оригінальністю власних композицій та колористичними здібностями. Серед них — Паоло Порпора, Лука Форте, Джованні Баттіста Руопполо, Джузеппе Рекко, Франческо Нолетті, Томмазо Саліні.

Співпраця з іншими художниками

[ред. | ред. код]

Співпраця двох або трьох художників над одним твором була доволі розповсюдженим явищем серед нідерландських художників. Особливо це практикуалось у випадках, коли вузька спеціалізація одного з мало обдарованих майстрів заважала доволі легко відтворювати на полотні живих тварин в русі, мисливців, дерева, пейзажну далечінь. До співпраць з іншими майстрами часто звертався навіть обдарований Пітер Пауль Рубенс, котрого відволікали від праці з картинами численні замови та хвороби.

Мікеланджело Черквоцці спеціалізувався на побутовому жанрі, котрий тривалий час в Римі мав низьку оцінку. Співпраця з іншими майстрами дозволяла створювати картини на межі жанрів та підвищувала їх художню вартість та продажну ціну. Серед співпрацівників, з котрими об'єднувався Черквоцці для створення картин, були Вівіано Кодацці (майстер архітектурних руїн), Ян Міль (помірний караваджист і пейзажист), Джакомо Боргоньйоне (справжнє прізвище Жак Куртуа, майстер батальних сцен) та ін.

Смерть

[ред. | ред. код]

Мікеланджело Черквоцці ніколи не був одруженим і не мав дітей. Він мешкав у районі, де створять Іспанські сходи в Римі. Мав помешкання цілком забезпеченої людини. Помер у Римі 29 березня 1660 року.

Обрані твори (неповний перелік)

[ред. | ред. код]
  • «Натюрморт з овочами і фруктами».
  • «Батальна сцена»
  • «Вечірка в саду з римськими художниками»
  • «Нудні забави вояків», бл. 1630-х рр.
  • "Репетиція комедії дель арте ", бл. 1640 р.
  • «Молодь збирає фрукти», бл. 1645 р.
  • «Джерело питної води» бл. 1650 р.
  • «Римські руїни з Колізеєм вдалині» (разом з Вівіано Кодацці), бл. 1655 р.
  • «Класичні споруди на березі затоки»

Обрані твори (галерея)

[ред. | ред. код]
Мікеланджело Черквоцці. "Репетиція комедії дель арте ", бл. 1640 р., Галерея Канессо, Париж

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Thieme-Becker: Allgemeines Lexikon der bildenden Künstler, Band 6, Leipzig 1912.
  • Haskell, Francis (1993). Patrons and Painters: Art and Society in Baroque Italy. 1980. Yale University Press. pp. 135—141.
  • Loredana Lorizzo, Un nuovo inventario dei beni di Michelangelo Cerquozzi stimato da Mario de' fiori, in RIVISTA D'ARTE, Vol. I, serie quinta, 2011
  • David A. Levine. « Cerquozzi, Michelangelo.» Grove Art Online. Oxford Art Online. Oxford University Press. Web. 6 July 2016


  1. https://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k6227300f/f153.item