Мікронавчання
Мікронавчання (англ. Microlearning) відноситься до вивчення окремих, невеликих розділів або короткострокового навчання, освіти і підготовки кадрів. Найчастіше цей термін використовується в області електронного навчання (E-learning) і суміжних областях, як принципово нова парадигма процесів навчання в опосередкованих середовищах на мікрорівнях.
Як навчальна технологія, мікронавчання фокусується на розробці навчальних модулів за допомогою мікрокроків у цифровому медіа-середовищі. Ця діяльність може бути включена в повсякденну рутину та завдання учня. На відміну від «традиційних» підходів до електронного навчання, мікронавчання часто тяжіє до push-технологій через push-медіа, що зменшує когнітивне навантаження на учня. У широкому сенсі мікронавчання можна розуміти як метафору, яка стосується мікроаспектів різноманітних навчальних моделей, концепцій та процесів і є достатньо потужною для вирішення проблем, пов'язаних з навчальним процесом. Розбиття інформації на тематичні, невеликі за обсягом шматочки допомагає підвищити увагу і сприяє кращому запам'ятовуванню. Дослідження показують, що мікронавчання може призвести до значного підвищення рівня успішності на іспитах (до 18 %).[1] Також було доведено, що ця методика підвищує впевненість учнів у засвоєнні матеріалу.[2]
Сучасне визначення мікронавчання — це техніка навчання, яка передбачає невеликі за обсягом уроки, щоб залучити учнів до процесу. Крім того, мікронавчання знаменує перехід від загальних моделей навчання до мікроперспектив і значення мікророзмірів у процесі навчання.[3] Мікронавчання також розглядається як перспективна тема в навчанні на робочому місці, а застосування мікронавчання широко вивчається в різних галузях. Станом на 2020 рік було щонайменше 476 відповідних публікацій, які досліджували цю концепцію.[4] Ця методика здатна вирішувати проблеми, пов'язані з повільним навчанням.[5] Вона є функціональною не лише для навчання на основі навичок, але й для сталого соціально-економічного розвитку, і без урахування мікроперспектив у контексті навчання, освіти, підготовки та розвитку навичок неможливо ефективно впроваджувати освіту на основі навичок.
- Gassler, Gerhard (2004): Integriertes Mikrolernen. MPhil. thesis, University of Innsbruck (Austria).
- Gassler, Gerhard; Hug, Theo & Glahn, Christian (2004): Integrated Micro Learning — An outline of the basic method and first results. In: Auer, Michael E. & Auer, Ursula (eds.): International Conference on Interactive Computer Aided Learning, ICL 2004, Sept. 29 — Oct. 1, 2004, Villach, Austria (CD-ROM).
- Gstrein, Silvia & Hug, Theo (2005): Integrated Micro Learning during Access Delays. A new approach to second language learning. In: Zaphiris, Panayiotis (ed.): User-centered computer assisted language learning. Hershey: Idea Group Publishing, pp. 152—175.
- Hagleitner, Wolfgang; Drexler, Arthur; Hug, Theo (2006). Evaluation of a prototypic version of Knowledge Pulse in the context of a management course. Paper presented at the MApEC (Multimedia Applications in Education Conference) 2006, September 4-6, FH Joanneum, Graz, Austria.
- Hug, Theo; Lindner, Martin; Bruck, Peter A. (eds.) (2006): Microlearning: Emerging Concepts, Practices and Technologies after e-Learning. Proceedings of Microlearning 2005. Innsbruck: Innsbruck University Press, 2006.
- Hug, Theo (2005): Micro Learning and Narration. Exploring possibilities of utilization of narrations and storytelling for the designing of «micro units» and didactical micro-learning arrangements. Paper presented at the fourth Media in Transition conference, May 6-8, 2005, MIT, Cambridge (MA), USA.
- Masie, Elliott (2006): Nano-Learning: Miniaturization of Design.
- Mosel, Stephan (2005): Self Directed Learning With Personal Publishing and Microcontent. Constructivist Approach and Insights for Institutional Implementations. Paper presented at the Microlearning 2005 conference, June 23-24, 2005, Innsbruck, Austria.
- Weber, Charles M. (2003): Rapid Learning in High Velocity Environments. Ph. D. thesis, Massachusetts Institute of Technology (M.I.T.) / Cambridge (U.S.A.).
|
Це незавершена стаття про освіту. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ Sirwan Mohammed, Gona; Wakil, Karzan; M. Nawroly, Sarkhell Sirwan (2018). The Effectiveness of Microlearning to Improve Students' Learning Ability. International Journal of Educational Research Review. 3 (3): 35. doi:10.24331/ijere.415824. Процитовано 28 березня 2021.
- ↑ McKee, Connor; Ntokos, Konstantinos (2022). Online microlearning and student engagement in computer games higher education. Research in Learning Technology. 30: 2680. doi:10.25304/rlt.v30.2680. Процитовано 9 березня 2022.
- ↑ Bersin, Josh (27 березня 2017). The Disruption of Digital Learning: Ten Things We Have Learned. joshbersin.com. Процитовано 28 березня 2021.
- ↑ Leong, Kelvin; Sung, Anna; Au, David; Blanchard, Claire (2021). A review of the trend of microlearning. Journal of Work-Applied Management. 13: 88—102. doi:10.1108/JWAM-10-2020-0044. ISSN 2205-2062. S2CID 230579545.
- ↑ Ross, Nick (6 липня 2020). Microlearning: What it is and 10 Reasons Why it's Best for Company Training. CRN Australia. Процитовано 28 березня 2021.
(необхідна підписка)
