Мікросервіси
Мікросервіси — архітектурний стиль, за яким єдиний застосунок будується як сукупність невеличких сервісів, кожен з яких працює у своєму власному процесі та спілкується з рештою, використовуючи прості та швидкі[що це?] протоколи передачі даних, зазвичай HTTP. Ці сервіси будуються навколо бізнес-потреб і розгортаються незалежно один від одного з використанням зазвичай повністю автоматизованого середовища. Існує абсолютний мінімум централізованого керування цими сервісами. Самі по собі вони можуть бути написані з використанням різних мов програмування і технологій зберігання даних.[1]
Мікросервісна архітектура зручна для реалізації процесу безперервної поставки програмного продукту, на відміну від сервіс-орієнтовної архітектури, мікросервісна спрямована на створення одного застосунка, в той час як сервісно орієнтована система являє собою множину застосунків, які взаємодіють між собою.
Основні властивості[ред. | ред. код]
- Високий рівень незалежності: незалежна розробка, незалежне розгортання
- Незалежне масштабування
- Невелика кодова база зменшує кількість конфліктів та дозволяє швидко залучати нових розробників
- Простота заміни однієї реалізації сервісу іншою
- Простота додавання нової функціональності в систему
- Ефективне використання ресурсів
- Еластичність: вихід з ладу одного сервісу зазвичай не призводить до виходу з ладу всієї системи
- Сервіси організовані відносно бізнес логіки яку вони виконують
- Кожен сервіс незалежно від інших може бути реалізований за допомогою будь-якої мови програмування, СУБД, та ін.
- Архітектурно побудовані за симетричним принципом (виробник-споживач)
Філософія[ред. | ред. код]
Філософія мікросервісного підходу схожа на філософію Unix «Роби одну річ і роби її якісно»:[2][3]
- Сервіси невеликі, розбиті на виконання єдиної функції
- Організаційна культура повинна охоплювати автоматизацію розгортання та тестування
- Культура і принципи проектування повинні реалізувати перехоплення та опрацювання відмов і дефектів та перебоїв у середовищі виконання
- Кожен сервіс гнучкий, стійкий до відмов, легко[як?] компонується з іншими сервісами, функціонально мінімальний та закінчений.
З точки зору якості існує методологія, яка описує основні риси, які мають бути притаманні застосунку з добре продуманою архітектурою: методологія застосунку дванадцяти факторів. Методологія добре підходить для розробки застосунків, зокрема мікросервісів, які призначені для розгортання в хмарному середовищі.
Критика[ред. | ред. код]
Мікросервісна архітектура в основному критикується через наступні проблеми:[4]
- Мікросервіси успадковують усі проблеми розподілених систем (складність розподілених транзакцій, остаточна узгодженість, CAP теорема)
- Значні накладні витрати на інфраструктуру, моніторинг і операційні дії
- Ускладнене налагодження, зневадження помилок в робочому сервісі, трасування
- Відсутність згоди між розробниками: різні погляди на переваги мікросервісної архітектури проти традиційної монолітної можуть викликати масу дискусій що призводить до втрати часу і зниження продуктивності.
- Обмеження типу «одна команда — один сервіс» викликає бар'єри: коли одна команда для розробки свого сервісу заблокована відсутністю необхідного їм функціоналу сервісу що розробляється іншою командою
- Незалежність сервісів призводить до дублювання коду (утиліти, робота з БД, об'єкти транспортування даних, тощо)
- Проблеми зі стабільністю мережевого зв'язку між сервісами, мережеві затримки, маршалінг/демаршалінг даних
- Ускладнене тестування і розгортання
- Ускладнене забезпечення безпеки
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Microservices. martinfowler.com. Архів оригіналу за 14 лютого 2018. Процитовано 2 лютого 2016.
- ↑ The Philosophy of Microservice Architecture | Microservices Book. microservicesbook.io. Архів оригіналу за 12 листопада 2016. Процитовано 2 лютого 2016.
- ↑ Microservices: Five Architectural Constraints - nirmata. nirmata (амер.). Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 2 лютого 2016.
- ↑ Experiences from Failing with Microservices. InfoQ. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 2 лютого 2016.
Посилання[ред. | ред. код]
- James Lewis, Martin Fowler (25 березня 2014). Microservices. a definition of this new architectural term.
|
Це незавершена стаття про програмне забезпечення. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
