Мікроспоридії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мікроспоридії
Споробласт Fibrillanosema crangonycis (інші мови)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Гриби (Fungi)
Тип: Мікроспоридії (Microsporidia)
Balbiani, 1892
Класи
Посилання
Вікісховище: Microsporidia
Віківиди: Microsporidia
EOL: 5006395
NCBI: 6029
MB: 99056
IF: 99056
Fossilworks: 212611

Мікроспоридії (Microspora, Microsporidia) — відділ паразитичних спороутворюючих одноклітинних мікроорганізмів. Наразі описано більш за 1300 видів і близько 170 родів. Раніше розглядались як найпростіші, але згідно із сучасною систематикою відносяться до грибів. Облігатні внутрішньоклітинні паразити тварин, заражають переважно комах, але багато мікроспоридій спричинюють захворювання у риб і ракоподібних. У більшості випадків є специфічність, тобто заражається певний вид, або певна таксономічна група тварин. Деякі види здатні заражати людину, спричинюючи мікроспоридіоз. Загалом, близько 10% видів заражають хребетних, включно з людьми.

Зараження деякими видами призводить до смерті, тому використовуються при біологічному контролі чисельності шкідників. Результатом зараження комах мікроспоридіями може бути паразитарна кастрація, гігантизм, зміна статі. Здебільшого мікроспоридії повністю заповнюють клітини хазяїна і контролюють їх метаболізм і репродукцію, формуючи ксеноми(інші мови)и.[1]

Реплікація відбувається всередині клітини хазяїна, зараженою одноклітинними спорами. Спори мають розміри 1-40 μм, таким чином мікроспоридії є одними з найменших еукаріотичних організмів. Мікроспоридії, що заражають ссавців мають розміри 1,0-4,0 μм.[2] У них також найменший серед еукаріотів геном.

Морфологія[ред. | ред. код]

Ксеноми у глосі, утворені Glugea stephani

У мікроспоридій відсутні мітохондрії але наявні мітосоми. Також відсутні структури, необхідні для руху, джгутики. Високовитривалі спори мікроспоридій здатні виживати зовні організму хазяїна протягом кількох років. Елементи морфології спор є таксономічною ознакою. Спори більшості видів є овальними або грушоподібними, але також існують паличкоподібні та сферичні. Окремі роди мають спори унікальної форми.

Спори мають захисну оболонку, що складається із трьох шарів:

  • Зовнішній електронно-плотний екзоспор
  • Середній, широкий і на перший погляд безструктурний ендоспор, що містить хітин
  • Внутрішня плазматична мембрана

У більшості випадків існує два тісно пов'язаних ядра, що утворюють діплокаріон; іноді є тільки одне ядро. Передня половина спори містить гарпуноподібний апарат із довгими ниткоподібними полярними нитки, які звернуті у задній половині спори. Передня частина полярних ниток оточена поляропластом і мембранними ламелами. За полярними нитка розташована задня вакуоль.[1]

Господарське значення[ред. | ред. код]

Майже 150 років відзначаються значні збитки у господарстві через епізоотії нозематозів у тутового Bombyx mori і дубового Antheraea perny (інші мови) шовкопрядів, а також у бджіл Apis mellifera. Крім того описані випадки масової загибелі інших безхребетних: комах-ентомофагів, опилювачів; ракоподібних — рака річкового (Astacus astacus) та крабів; молюсків — мідії їстівної (Mytilus edulus) в марикультурі. Широко поширені мікроспоридіози риб, відбувається пошкодження у них мускулатури (Pleistophora (інші мови)), мезентерія і кишечника (Glugea), репродуктивних органів (Glugea, Coccospora) і центральну нервову систему (Spraguea lophii). Описані випадки масового зараження (до 70-100%) мікроспоридією Glugea takedai ікринок у горбуши (Oncorhynchus gorbuscha) і сими (O. masou), що призводять до різкого падіння плодовитості цих риб. Випадки захворювання мікроспоридіозами ссавц]в і птахів як правило закінчуються загибеллю. Особливу проблему являють собою мікроспоридіози людини. До недавнього часу були відомі лише поодинокі випадки захворювання людей, зазвичай у тих, хто працював на кролячих фермах (паразит кролів — Encephalitozoon cuniculi). На даний час відомо 13 видів паразитів, що спричинюють у людей, хворих на ВІЛ-інфекцію, захворювання очей — кератит і блефарит, хронічну діарею або генералізовану міопатію зі смертю.[3]

Класифікація[ред. | ред. код]

Протягом певного часу мікроспоридій вважали дуже примітивними еукаріотами, особливо через відсутність мітохондрій, і поміщали разом з іншими найпростішими, такими як Diplomonadida (інші мови), Parabasalia і Archamoebae до примітивної групи Archezoa (інші мови). Пізніші дослідження спростували ці положення. Станом на початок XXI століття, мікроспоридії вважаються дуже розвиненими і спеціалізованими організмами, які просто позбавилися непотрібних функцій, оскільки вони живляться за рахунок хазяїна.[4] Загалом, спороутворюючі організми мають складну систему розмноження, як статевого так і безстатевого.

Наразі мікроспоридій відносять до грибів, або як сестринську групу грибів із загальним предком.[5][6][7][8]

Поділяються на два класи із такою систематикою:

  1. Клас: Dihaplophasea (інші мови)
  2. Клас Haplophasea (інші мови)

Натомість Воссбрінк і Дебрюнер-Воссбрінк (Vossbrinck & Debrunner-Vossbrinck) запропоновали три класи мікроспоридій, на основі середовища їх існування: Aquasporidia, Marinosporidia і Terresporidia.[9]

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  1. а б Ronny Larsson, Lund University (Department of Cell and Organism Biology) Cytology and taxonomy of the microsporidia [Архівовано 12 вересня 2009 у Wayback Machine.] 2004.
  2. Didier, ES. (Apr 2005). Microsporidiosis: an emerging and opportunistic infection in humans and animals. Acta Trop. 94 (1): 61—76. doi:10.1016/j.actatropica.2005.01.010. PMID 15777637.
  3. Исси И. В., Воронин В. Н., 2007. Тип Microsporidia Микроспоридии. Руководство по зоологии. РАН. Протисты. Часть 2, 994–1045.
  4. Keeling PJ, Slamovits CH (December 2004). Simplicity and Complexity of Microsporidian Genomes. Eukaryotic Cell. 3 (6): 1363—9. doi:10.1128/EC.3.6.1363-1369.2004. PMC 539024. PMID 15590811.
  5. Fischer WM, Palmer JD (September 2005). Evidence from small-subunit ribosomal RNA sequences for a fungal origin of Microsporidia. Molecular Phylogenetics and Evolution. 36 (3): 606—22. doi:10.1016/j.ympev.2005.03.031. PMID 15923129.
  6. Liu YJ, Hodson MC, Hall BD (2006). Loss of the flagellum happened only once in the fungal lineage: phylogenetic structure of Kingdom Fungi inferred from RNA polymerase II subunit genes. BMC Evolutionary Biology. 6: 74. doi:10.1186/1471-2148-6-74. PMC 1599754. PMID 17010206.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  7. Gill EE, Fast NM (June 2006). Assessing the microsporidia-fungi relationship: Combined phylogenetic analysis of eight genes. Gene. 375: 103—9. doi:10.1016/j.gene.2006.02.023. PMID 16626896.
  8. Lee SC, Corradi N, Byrnes EJ та ін. (November 2008). Microsporidia evolved from ancestral sexual fungi. Current Biology. 18 (21): 1675—9. doi:10.1016/j.cub.2008.09.030. PMC 2654606. PMID 18976912. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка)
  9. Vossbrinck CR, Debrunner-Vossbrinck BA (May 2005). Molecular phylogeny of the Microsporidia: ecological, ultrastructural and taxonomic considerations. Folia Parasitologica. 52 (1–2): 131—42, discussion 130. PMID 16004372.

Посилання[ред. | ред. код]