Мілан Зона «C»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Один із в'їздів у Зону C
Знак Зони C

Зона C — зона у центральній частині Мілану (Італія) з обмеженнями на в'їзд автомобільного транспорту. Створена 16 січня 2012 на зміну попередній системі Ecopass. Площа зони становить 8.2 км², тут проживає 77.000 мешканців (4.5% і 6% від загальноміської, відповідно). Заїзд відбувається крізь 43 брами, що контролюються відеокамерами.

Зону C було організовано як 10-місячний пілотний проект, що базувався на результатах референдуму червня 2011. Ціллю програми стало зменшення заторів, розвиток сталої мобільності, громадського транспорту, та зменшення рівня викидів, котрі погано впливають на здоров'я мешканців. Із 27 березня 2013 програму схвалено як постійну.

Програма тимчасово не діяла із 25 червня до 17 вересня 2012 через протести власників приватних паркінгів, існуючих на території дії програми.

Передумови[ред. | ред. код]

У Мілані один із найвищих рівнів автомобілезації у Європі (понад половина мешканців — більше лише у Римі[1]) та світі.[2][3] Також місто є лідером за кількістю шкідливих речовин у повітрі. Через це після 2007 року рух заборонено для 170.000 одиниць транспорту, які не відповідали екологічним стандартам.[3]

У січні 2008 місто запустило програму Ecopass, очікуючи зниження забруднення повітря на 30% і зменшення трафіку на 10%.[2][4] Програма передбачала накладання на власників старих авто плати за в'їзд до центру міста, що повинно стимулювати людей купувати нові авто, котрі відповідатимуть сучасним екологічним вимогам. За кілька років більшість авто, що заїздила в центр міста відповідала усім вимогам. Це, однак, не вирішило проблему заторів. Крім того система контролю в'їзду перестала бути самоокупною.

Принципи[ред. | ред. код]

Зона C. Із обмеженням на в'їзд автотранспорту

Плата знімається із транспортного засобу, що заїздить в центр міста у будь який день тижня (крім суботи) з 7:30 ранку до 19:30 вечора. Тариф на в'їзд Шаблон:Euro незалежно від екологічного стандарту авто. Мешканці Зони C теж платять за в'їзд, хоча їм надається 40 безкоштовних заїздів і пільговий тариф €2.[5][6]

Заїзд заборонений для транспорту на дизелі рівня Euro 3 чи нижче, бензину Euro 0, а також приватного транспорту довжиною понад 7 м.[7] Електрокари, мотоцикли та скутери, сервісні служби, поліція та екстрені служби, громадський транспорт та таксі мають право безкоштовного заїзду. Гібридні авто не сплачували нічого до 1 січня 2013.[5] Згодом пільговий період продовжили до кінця 2016.[8]

Після «паузи» влітку 2012 в'їзд у Зону C безкоштовний після 18:00 у четвер.

Клас двигуна → Бензин Дизель Гібрид Електрика Скутери
5 4 3 2 1 0 5 4 3 2 1 0
не-мешканці €5 заборонено €5 заборонено безкоштовно1 безкоштовно безкоштовно
мешканці2 €2 €5 безкоштовно1 безкоштовно безкоштовно
бізнес €3 €3 безкоштовно1 безкоштовно немає
сервісні служби3 безкоштовно заборонено4 безкоштовно заборонено4 безкоштовно немає

1. до кінця 2016[8]
2. мешканцям надається 40 безкоштовних заїздів протягом року
3. включно з громадським транспортом, екстреними службами та таксі
4. з винятками

Перші результати[ред. | ред. код]

У перший місяць кількість транспорту, що заїздить у центр міста, зменшилась на 33%. Тобто на 700.000 за місяць, або на 40.000 за добу.[9][10] Загальний рівень заторів зменшився, хоча рух транспорту поза межами зони не зазнав змін.[10] Загальний рівень забруднення повітря помітно не змінився, за винятком рівня вуглецю, що знизився на 30%.[9][10]

Дані за 2 місяці показали зниження кількості транспорту також поза межами Зони C на 6% у порівнянні з аналогічним періодом у 2011.[11]

Зменшення кількості приватного тарнспорту у центрі міста дозволило підвищити швидкість руху громадського транспорту. Особливо автобусів у години-пік. Хоча в цілому за добу приріст швидкості склав лише 3% — вранці (8-9 година ранку) він склав 10%.[12]

Після 4-ох місяців зниження руху транспорту в центрі міста склало 34,3%.[13] Загальне зменшення руху транспорту у Мілані склало близько 7%[13].

Станом на 30 вересня 2012, Зона C діяла 140 днів (з 16 січня).[14] В цілому за цей період зменшення кількості автотранспорту, що заїздить у центр міста склало 32,8% у порівняннні із 2011.[14]

Доходи[ред. | ред. код]

Увесь прибуток від дії Зони C спрямовується на популяризацію сталого розвитку і заходів із збереження довкілля. Йдеться про переробку сміття, покращення громадського транспорту й оптимізацію маршрутів достави товарів у магазини. У 2012 сукупний дохід склав 20.3 мільйони євро, а чистий прибуток понад 13 мільйонів євро. Ці кошти використали для покращення сервісу у метро, наземному транспорті та розширення мережі велопрокату.[15]

Критика[ред. | ред. код]

Зона C, як і її попередник Ecopass, була сприйнята з великим негативом, особливо від правих політиків. Відбулось багато демонстрацій, керівництво міста отримало багато скарг.[16]

Опоненти системи намагались організувати референдум щодо її скасування.[17] Однак ця спроба не набрала достатньої кількості підписів для офіційного старту.[18]

Протести власників платних парковок, у яких зменшились прибутки, призвели до тимчасового призупинення дії Зони C 25 липня 2012 для вивчення всіх обставин. Із 17 вересня 2012 Зона С запрацювала знову.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Marco Bertacche (2008-01-03). Milan Introduces Congestion Charge To Cut Pollution. The New York Sun. Процитовано 2009-02-15. 
  2. а б Antonella Ciancio (2008-01-02). Milan drivers face trend-setting pollution charge. Reuters UK. Процитовано 2009-02-24. 
  3. а б Mark Duff (2007-02-01). Smog-hit Milan tests vehicle ban. BBC News. Процитовано 2009-02-18. 
  4. BBC News (2008-03-02). Milan introduces traffic charge. Процитовано 2009-02-15. 
  5. а б Rosario Mastrosimone (27 December 2011). Congestion charge Milano: Area C, tariffe, divieti, esenti [Milan congestion charge: Area C, tariffs, prohibitions, exemptions] (Italian). Sostenibile. Процитовано 16 January 2012. 
  6. Teresa Monestiroli (18 December 2011). Pisapia lancia l'operazione Area C l'obiettivo: -20 per cento di traffico [Pisapia launches Area C program with a target: reduce traffic 20%]. Corriere della Sera Milano (Italian). Процитовано 16 January 2012. 
  7. Scheda riassuntiva Area C [Summary Sheet Area C]. Corriere della Sera (Italian). 16 January 2012. Процитовано 16 January 2012. 
  8. а б Regolamentazione accesso. Comune di Milano. Процитовано 10 April 2014. 
  9. а б Santucci, Gianni (16 February 2012). "Area C", si paga anche con il Telepass "Tolte" 700 mila auto [Area C, payment with Telepass also available, 700 thousand cars less]. Corriere della Sera Milano. Процитовано 17 February 2012. 
  10. а б в Area C, in un mese 700.000 auto in meno E ora si può pagare anche con il Telepass [Area C, 700,000 cars less in a month, and now payment by Telepass is available]. la Repubblica. 15 February 2012. Процитовано 17 February 2012. 
  11. Il primo bilancio di Area C un'auto su sette non paga. la Repubblica. Процитовано 24 March 2012. 
  12. Prime valutazioni degli effetti sulle velocità commerciali dei mezzi pubblici di superficie [Expected results and monitoring: Early results on surface public transport commercial speed]. Risultati attesi e monitoraggio. Comune di Milano. Процитовано 24 March 2012. 
  13. а б Sintesi risultati al 30 Aprile 2012. Risultati attesi e monitoraggio. Comune di Milano. Процитовано 25 May 2012. 
  14. а б Sintesi risultati traffico - Gennaio-Settembre 2012. Risultati attesi e monitoraggio. Comune di Milano. Процитовано 28 October 2012. 
  15. Bilancio Economico Area C. Comune di Milano. Процитовано 17 July 2013. 
  16. Area C, busta con un bossolo indirizzata a Pisapia intercettata dai carabinieri [Area C, a letter with a bullet for Pisapia intercepted by the Police]. Corriere della Sera (Italian). 17 January 2012. Процитовано 17 January 2012. 
  17. Masseroli, Carlo. Un referendum contro l'area C [A referendum against Area C]. Corriere della Sera (Italian). Процитовано 20 January 2012. 
  18. Area C, niente referendum il Pdl fa un flop sulle firme. Corriere della Sera. 18 May 2012. Процитовано 19 May 2012. 

Посилання[ред. | ред. код]