Мілован Джилас

Мілован Джилас
серб. Милован Ђилас
Мілован Джилас
Голова Союзної скупщини ФНРЮ
1953 — 1954
Попередник	Владимир Сімич
Наступник	Моша Піяде
Народився	12 червня 1911(1911-06-12) Подбишче, Королівство Чорногорія
Помер	20 квітня 1995(1995-04-20) (83 роки) Белград
Відомий як	політик, комісар, політолог, письменник, поет-адвокат
Країна	Югославія і Королівство Чорногорія
Національність	Serbs of Montenegrod
Alma mater	Белградський університет і Panto Mališić Gymnasium, Beraned
Політична партія	Союз комуністів Югославії
У шлюбі з	Мітра Мітрович (1936—1952) Штефанія Барія (1952—1995)
Діти	дочка Вукіца (у 1-й шлюбі) син Алекса (у 2-му шлюбі)
Релігія	Сербська православна церква
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Мілован Джилас (серб. Милован Ђилас, Milovan Đilas; *12 червня 1911, село Подбишче біля міста Колашин, Королівство Чорногорія — † 20 квітня 1995 Белград, Сербія) — політичний і державний діяч Югославії та міжнародного комуністичного руху, прибічник Йосипа Тіто, ідеолог і теоретик Комуністичної партії Югославії; член ЦК і Політбюро ЦК КПЮ (з 1940). Народний герой Югославії, генерал-лейтенант.

Потім опозиціонер-дисидент, політичний в'язень, письменник, публіцист, поет; критик соціалізму і тоталітаризму.

Біографія

В 1929—1933 рр. вивчав філософію і право в Белградському університеті. З 1932 член підпільної Компартії Югославії. За революційну діяльність в 1933 засуджений до трьох років тюрми.

В 1937 під час конфлікту між різними партійними угрупуваннями підтримав Й. Тіто, був обраний членом ЦК КПЮ. Під час громадянської війни в Іспанії (1936) воював у складі інтербригад.

Під час німецької окупації Югославії був одним з організаторів партизанського руху. З кінця 1943 року член президії Антифашистського віча народного звільнення Югославії. Генерал-лейтенант.

5 вересня 1944 року нагороджений орденом Кутузова.

У 1953 — заступник голови Союзного виконавчого віча (уряду) Югославії, один із чотирьох віце-президентів Югославії, з кінця 1953 — голова Союзної народної скупщини (парламенту).

В січні 1954 позачерговий пленум ЦК СКЮ кваліфікував опубліковані в газеті «Борба» та журналі «Нова думка» статті Джиласа як антипартійні і зняв його зі всіх державних і партійних посад. 1955 року засуджений умовно на 18 місяців тюремного ув'язнення за «наклепницькі заяви, в котрих відображав стан у Югославії в злісно перекривленому вигляді». З 1956 по 1966 Джилас відбував ув'язнення тричі.

Після звільнення в 1967—1968 Джилас об'їздив із лекціями США, Велику Британію, Італію, Австрію. Після повернення до Югославії в 1970—1986 знову був «невиїзним».

Сім"я

Дочка Вукиця

Син — Алекса Джилас (Aleksa Djilas), історик

Критика соціалізму та комунізму

В дослідженнях «Новий клас» (1957), «Недосконале суспільство» (1969), «Тюрми та ідеї» (1984) Джилас дав філософську та політичну характеристику суспільства, збудованого в СРСР та в країнах Східної Європи.

Проаналізувавши соціальну та ідеологічну структури, панівні філософські, економічні та політичні концепції, офіційну теорію та практику діяльності держави, Джилас розкрив суть «нового класу» соціалізму — партійно-бюрократичного апарату.

За Джиласом — один із найцікавіших феноменів соціалізму є те, що формально проголошуючи побудову безкласового суспільства як ціль, комуністи після захоплення політичної влади неминуче завжди і всюди створюють власне класове суспільство з єдиним привілейованим класом — «новим класом». Не вважаючи цей термін строго науковим, Джилас часто використовував до нього синоніми: «номенклатура», «правлячий шар», «каста».

На думку Джиласа, створене К. Марксом поняття суспільства і його історії не відповідає дійсності і являє собою «катаклізмене розуміння суспільства». Віддаючи належне ролі соціальних катаклізмів у людській історії, Джилас у той же час вважав, що вони не можуть тлумачитися ні як «абсолютний закон», ні як «ціль» суспільного розвитку.

Відкидаючи як у принципі неправильне твердження К. Маркса про якусь «історичну місію робітничого класу», Джилас підкреслював, що історія ніде не підтвердила це припущення; що більше, ніхто не довів, що робітничий клас виступає за соціалізм. Характеризуючи комуністичний рух як по суті ідеологічний, а не робітничий, Джилас стояв на тому, що жоден комуністичний переворот (у тому числі і в Росії) не був ніколи пролетарським.

«Практичний утопізм» ленінського плану швидкоплинної побудови безкласового суспільства закономірно породив сталінізм.

Характеристика Джиласом окремих політичних діячів

• Андропов

  Андропову вже шістдесят вісім, у цьому ж самому віці пішов на покій Шарль де Голль. Однак очевидно, що Андропов ніякий не Де Голль: бо в нього нема ніяких власних нових ідей. В Андропова є можливість тільки як у тимчасової фігури відкрити шлях наступному справжньому реформаторові (1982)

• Горбачов

  Бачте, Горбачов також є тимчасовою фігурою. Він бажає провести важливі реформи і завпровадити деякі елементи ринкової економіки. Але насувається справжня системна криза і відчуження у Східній Європі буде значно гіршим

• Мілошевич

  Авторитаризм Мілошевича в Сербії провокує сепаратизм. Пам'ятаєте, що Гегель казав про трагедію історії, що повторюється у вигляді фарсу? Я вважаю необхідним сказати, якщо Югославія цього разу розпадеться, зовнішній світ не втручатиметься, на кшталт 1914 р. Югославія є лабораторією комунізму. Її розпад попереджує розпад СРСР. Ми знаходимося далеко попереду Совєтів.

Праці

• Essais politiques / Milovan Djilas. Trad. de l'allemand par Elisabeth Joët, Paris: Belfond, 1982. — 204 S. — ISBN 2-7144-1561-X
• Idee und System: polit. Essays / Milovan Djilas. [Aus d. Serbokroat. übertr. von Branko Pejaković] Wien ; München ; Zürich ; New York: Molden, 1982. — 296 S. ISBN 3-217-01079-5
• Druženje s Titom // Tito / Milovan Djilas — ISBN 3-8118-4121-1
• Jahre der Macht: im jugoslawischen Kräftespiel ; Memoiren 1945—1966 / Milovan Djilas. ISBN 3-423-30304-2
• Настоящее и будущее социалистической идеи. // Рабочий класс и современный мир. — 1990, № 5.

Література

• П. М. Рудяков. Джилас Мілован // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
• Ю.Шаповал. Джилас Мілован // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.210 ISBN 978-966-611-818-2
• David Binder. Thoughts About Serbs
• А. А. Грицанов: ДЖИЛАС. Философский Словарь

Посилання

• Джилас // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Панас Феденко. Рец. на кн. «Розмови з Сталіном» (1962)