Мілов Вадим Маркович
| Вадим Мілов | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Країна |
 СРСР Росія Ізраїль.svg){kind=small} Швейцарія | |||
| Народження |
1 серпня 1972 (51 рік) Уфа | |||
| Титул |
Міжнародний майстер (1993) Гросмейстер (1994) | |||
| Рейтинг ФІДЕ | 2592 (жовтень 2017 року) | |||
| Піковий рейтинг |
2705 (липень 2008 року) | |||
Вадим Маркович Мілов (рос. Вадим Маркович Милов; нар. 1 серпня 1972) — швейцарський шахіст російського походження, гросмейстер від 1994 року.
Шахова кар'єра[ред. | ред. код]
До року 1992 грав за збірну Радянського Союзу i Росії, зокрема, того самого року здобув у Буенос-Айресі звання віце-чемпіона світу серед юнаків до 20-ти років. Наступні результати почав показувати як представник Ізраїлю. 1993 року здобув звання міжнародного майстра, наступного року — гросмейстера. Того самого року виступив за збірну Ізраїлю на шаховій олімпіаді в Москві. Від 1996 року в розіграшах представляє Швейцарію, 2000 року взяв участь в Олімпіаді в Стамбулі[1].
Тричі взяв участь у чемпіонатах світу ФІДЕ, які проходили за нокаут-системою:
- 1997 Гронінген — пройшов до 3-го раунду, в якому поступився Кірілу Георгієву[2],
- 1999 Лас-Вегас — поразка в 1-му колі від Бартоломея Мачеї[3],
- 2001 Москва — пройшов до 3-го раунду, в якому поступився Петрові Свідлеру[4].
Досягнув багатьох турнірних успіхів, виграв чи поділив 1-ше місце, зокрема в таких містах як: Братто (2001), Москва (2002, Aeroflot Open), Бенаске (2002), Ашдод (2003), Лозанна (2003), Генуя (2003), Санто-Домінго (2003), Мерида (2003, 2005 i 2006), Женева (2004), Севілья (2004), Сан-Марино (2006), Філадельфія (2006, World Open), Морелія (2007), Чикаго (2007, разом з Юрієм Шульманом) i на турнірі в Гібралтарі (2009, разом з Петром Свідлером). 2005 року досягнув значного успіху, перемігши в дуже сильному турнірі зі швидких шахів Corsica Masters на Корсиці. На тому турнірі переміг підряд Аркадія Найдіча, Юдіт Полгар, Золтана Алмаші, a у фіналі здолав 3 — 1 Вішванатана Ананда[5].
Найвищий рейтинг Ело дотепер мав станом на 1 липня 2008 року, досягнувши 2705 пунктів, посідав тоді 28-ме місце в світовій класифікації ФІДЕ[6].
Зміни рейтингу[ред. | ред. код]
|
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ OlimpBase. Архів оригіналу за 3 жовтня 2017. Процитовано 1 жовтня 2017.
- ↑ 1997 ФІДЕ Knockout Matches. Архів оригіналу за 18 липня 2016. Процитовано 1 жовтня 2017.
- ↑ 1999 ФІДЕ Knockout Matches. Архів оригіналу за 20 червня 2017. Процитовано 1 жовтня 2017.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 грудня 2018. Процитовано 1 жовтня 2017.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Corsica Masters 2005. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 1 жовтня 2017.
- ↑ Top lists records: Milov, Vadim. Архів оригіналу за 7 грудня 2017. Процитовано 1 жовтня 2017.
- ↑ Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)
Література[ред. | ред. код]
- ChessBase Megabase 2007
Посилання[ред. | ред. код]
- Особова картка Вадима Мілова на сайті ФІДЕ
- Партії Вадима Мілова в базі Chessgames
- Особова картка Вадима Мілова на сайті 365chess.com
- Виступи на шахових олімпіадах
- Виступи на командних чемпіонатах Європи
