Мільков Федір Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Федір Миколайович Мільков
Фёдор Николаевич Мильков
Мільков Федір Миколайович.jpg
Народився 17 лютого 1918(1918-02-17)
с. Доровая, Північно-Двінська губернія, РСФСР
Помер 15 жовтня 1996(1996-10-15) (78 років)
Воронеж, Російська Федерація
Громадянство СРСР, Росія
Національність росіянин
Діяльність географ
Alma mater Московський обласний педагогічний інститут
Сфера інтересів фізична географія, ландшафтознавство
Заклад Воронезький державний університет
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор наук
Науковий керівник Григор'єв Андрій Олександрович
Відомі учні Денисик Григорій Іванович
Нагороди Заслужений діяч науки Російської Федерації

Федір Миколайович Мільков (17 лютого 1918(19180217), с. Доровая, Північно-Двінська губернія — 15 жовтня 1996, Воронеж) — російський фізико-географ, ландшафтознавець. Доктор географічних наук (1949), професор (1949). Заслужений діяч науки РРФСР (1970). Почесний член Географічного товариства СРСР (РГТ). Засновник воронезької наукової школи ландшафтознавства.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в багатодітній селянській родині. 1934 вступив на географічний факультет Московського обласного педагогічного інституту, після закінчення якого навчався в аспірантурі НДІ географії Московського державного університету. У 1938—1941 роках працював учителем середньої школи.

1941 року захистив кандидатську дисертацію і почав працювати в Чкаловському педагогічному інституті1938 до 1957 місто Оренбург носив ім'я Чкалова). Тут Мільков написав свою першу монографію про Оренбурзькі степи. У 19461950 завідував кафедрою географії педінституту. У 1949 — 1950 одночасно був деканом географічного факультету.

У 19451948 навчався в докторантурі Інституту географії Академії наук СРСР. В 1949 у віці 30 років захистив докторську дисертацію, ставши наймолодшим у СРСР доктором географічних наук і професором.

З 1950 до 1988 — завідувач кафедри фізичної географії Воронезького державного університету, з 1988 — професор-консультант.

З 1985 — почесний член Російського географічного товариства

Наукові досягнення[ред. | ред. код]

Широке визнання Федір Миколайович Мільков здобув завдяки роботам з теорії, методології та практики ландшафтознавства, розробки методів дослідження ландшафтів. Мільков став одним із засновників антропогенного ландшафтознавства, розробив вчення про ландшафтну оболонку Землі, вніс великий вклад у ландшафтне та фізико-географічне районування та картографування, запропонував систему парагенетичних ландшафтних комплексів, організував повномасштабні дослідження ландшафтів Центрального Чорнозем'я тощо.

Також відомий як популяризатор науки і педагог. Під керівництвом Мількова захищено 21 кандидатську і 6 докторських дисертацій.

Автор понад 600 наукових робіт, серед них близько 60 монографій, словників, університетських підручників, навчальних посібників, науково-популярних книг. Був ініціатором перевидання видатних географічних творів своїх попередників, які досліджували Оренбурзький край в минулому: Петра Ричкова, Едуарда Еверсмана, Сергія Неуструєва.

Нагороди та премії[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Сушкова О. М., Свиридов В. В. Жизненный путь Фёдора Николаевича Милькова // Вестник Воронежского государственного университета. Серия: география, геоэкология. — 2006. — № 2. — С.5—6.