Мільчаков Олександр Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мільчаков Олександр Іванович
Мільчаков Олександр Іванович

Час на посаді:
17 травня 1928 — 24 квітня 1929
ПопередникЧаплін М.П
Наступник Косарєв О.В.

Час на посаді:
1927 — 1928
ПопередникВисочиненко С.Д.
Наступник Корсунов I.M.

Народився11 жовтня 1903(1903-10-11)
В'ятка, Російська імперія
Помер17 липня 1973(1973-07-17) (69 років)
Москва, РРФСР, СРСР
ГромадянствоСРСР СРСР
Національністьросіянин
Політична партіяКПРС
Нагороди Орден Леніна Орден Трудового Червоного Прапора

Олександр Іванович Мільчаков (19031973), партійний та радянський діяч.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 29 вересня (12 жовтня)1903 року у місті в В'ятка. Закінчив 5 класів В'ятського реального училища. З 1918 член Соціалістичного Союзу робочої молоді Пермі. З 1919 секретар Пермського губернського комітету РКСМ. З 1919 по 1920 секретар Верхньо-уральського міського комітету РКСМ. З 02.1920 по 07.1920 секретар Сибірського бюро ЦК РКСМ. З 07.1920 по 11.1920 завідуючий Шкільним відділом ЦК РКСМ. З 11.1920 по 02.1921 інструктор Верхнє-Уральського повітового комітету РКСМ (Челябінська губернія). З 02.1921 по 10.1921 секретар Сибірського бюро ЦК РКСМ. З 28.09.1921 по 16.01.1931 член ЦК РКСМ — ВЛКСМ. З 10.1921 по 1924 секретар Південно-Східного бюро ЦК РКСМ. З 07.1924 по 24.03.1929 член Бюро ЦК РКСМ. З 10.1924 завідуючий Відділом агітації і пропаганди ЦК РКСМ. З 1925 завідуючий Відділом по роботі в селі ЦК РКСМ. З 1925 по 1927 секретар ЦК РЛКСМ — ВЛКСМ. З 1925 член Президії Виконавчого Комітету Комуністичного Інтернаціоналу Молоді. З 31.12.1925 по 26.01.1934 член Центральної Контрольної Комісії ВКП(б). З 1927 по 1928 Генеральний секретар ЦК ЛКСМ України. З 29.11.1927 по 05.06.1930 член ЦК Компартії України. З 29.11.1927 по 06.1928 член Організаційного бюро ЦК Компартії України. З 17.05.1928 по 24.03.1929 Генеральний секретар ЦК ВЛКСМ. Закінчив Курси марксизму-ленінізму при ЦК ВКП(б) (1930). З 1930 по 1932 працював завідуючим Сектором партійного будівництва ЦК ВКП(б). З 1932 по 1933 заступник завідуючого Організаційно-інструкторським відділом ЦК ВКП(б). З 1933 по 1938 начальник «Балейзолото», заступник керуючого Всесоюзним об'єднанням «Східзолото», начальник «Головзолото». 21.12.1938 заарештований, засуджений та відбував покарання, 15 років ув'язнення і 5 років обмеження в правах. З 1954 по 1957 працював начальником Управління політико-виховної роботи Головного управління трудових резервів при РМ СРСР З 1957 на пенсії. 17.07.1973 помер. Нагороджений орденами Леніна та Трудового Червоного Прапора.

Автор мемуарів «Первое десятилетие. Записки старого комсомольца» (1959), Первое десятилетие. Записки ветерана комсомола, 2 изд., [М.], 1965; На «золотом» фронте, в кн.: Были индустриальные, 2 изд., М., 1973

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Залесский К. А., Империя Сталина. Биографический энциклопедический словарь. М., Вече, 2000 г. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]