Міляцка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Координати: 43°50′05″ пн. ш. 18°29′20″ сх. д. / 43.834808° пн. ш. 18.488912° сх. д. / 43.834808; 18.488912

Міляцка
серб. Миљацка, босн. Miljacka
Sarajevo Miljacka.JPG
Міляцка в Сараєво
43°52′08″ пн. ш. 18°17′27″ сх. д. / 43.869000000027774888° пн. ш. 18.29100000002777904° сх. д. / 43.869000000027774888; 18.29100000002777904
Витік Пале
висота, м 490[2]
Гирло Босна
• координати 43°52′09″ пн. ш. 18°17′26″ сх. д. / 43.869309000027776335° пн. ш. 18.29082200002777725° сх. д. / 43.869309000027776335; 18.29082200002777725
Басейн басейн Дунаю[d]
Країни: Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина, Сербія Сербія
Площа: 703.6 км²
Довжина 35.9[1]
Середньорічний стік 5.7 м³
GeoNames 3195118
Міляцка у Вікісховищі?

Міляцка (серб. Миљацка, босн. Miljacka) — річка в Боснії і Герцеговині, яка протікає через Сараєво.[1]

Опис[ред. | ред. код]

Міляцка є досить малою річкою, її довжина всього 35,9 км, а площа басейну 703,6 км². Середня багаторічна витрата води Міляцки (Сараєво) становить 5,7 м³/с.

Розташування[ред. | ред. код]

Утворюється від злиття двох річок — Палянська Міляцка та Мокраньська Милячка біля с. Довлічі (громада Старі-Град). Тече зі сходу на захід. Впадає до Босни.

Мости[ред. | ред. код]

Через річку проходять більше десятка мостів. Найвідоміші з них:

  • Козячий міст
  • Міст Шехер-Чхаха
  • Латинський міст
  • Міст Festina lente
  • Міст Суади та Ольги (Вранбанський міст)

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Біля Латинського моста відбулось вбивство спадкоємця австро-угорського престолу Франца Фердинанда.

В м. Боржомі є подібний міст такої ж конструкції як у моста Festina lente.

Галарея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Miljacka, najmanja rijeka sa najviše mostova. Процитовано 29 вересня 2017. (босн.)
  2. Rijeka Miljacka. Процитовано 29 вересня 2017. (босн.)
  3. 1992′s Seige of Sarajevo – The Bridge of Suada Dilberović and Olga Sučić. Процитовано 29 вересня 2017. (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Karl Baedeker (Firm) (1905). Austria-Hungary, Including Dalmatia and Bosnia. Original from the University of Michigan: K. Baedeker. с. 431. 
  • Мала енциклопедија Просвета (3 вид.). Београд: Просвета. 1985. ISBN 978-86-07-00001-2. 
  • Марковић, Јован Ђ. (1990). Енциклопедијски географски лексикон Југославије. Сарајево: Свјетлост. ISBN 978-86-01-02651-3.