Мінасян Арташес Навасардович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Арташес Мінасян
Оригінал імені вірм. Արտաշես Մինասյան

Petrosian Minasian 2008 Dresden.jpg

Арташес Мінасян (праворуч), Дрезден, 2008 рік
Країна СРСР СРСР
Вірменія Вірменія
Народження 21 січня 1967(1967-01-21) (51 рік)
Єреван
Титул гросмейстер (1992)
Рейтинг ФІДЕ 2480 (травень 2016 року)
Піковий
рейтинг
2620 (52-54-те місця, липень 1998 року)
Нагороди та відзнаки
медаль Мовсеса Хоренаці Ribbon bar of medal "For Merit" 1.png

Арташес Мінасян (вірм. Արտաշես Մինասյան; нар. 21 січня 1967) — вірменський шахіст, гросмейстер від 1992 року.

Шахова кар'єра[ред. | ред. код]

1990 року переміг на чемпіонаті Вірменської РСР, а також здобув у Мінську звання чемпіона Радянського Союзу серед молоді (до 26 років). Через рік досягнув найвищого успіху в кар'єрі, ставши в Москві останнім чемпіоном СРСР. 1992 року став (разом з Ашотом Анастасяном) першим чемпіоном незалежної Вірменії. Наступні звання чемпіона країни здобував у 1993, 1995, 2004 i 2006 роках[1]. Пробився на чемпіонат світу ФІДЕ 2000, який проходив за нокаут-системою, де пройшов до 2-го раунду (в якому поступився Михайлові Гуревичу)[2]. Крім того, 2005 року зумів потрапити на Кубок світу, але там у 1-му колі програв Люкові Ван Велі[3].

Досягнув багатьох успіхів у міжнародних турнірах, зокрема: Гронінген (1990, поділив 2-ге місце позаду Екхарда Шміттділя, разом із, зокрема, Володимиром Єпішиним, Куртом Гансеном, Клаусом Бішоффом, Левом Псахісом i Олегом Романишиним), Канда (1992, посів 1-ше місце, перед Кевіном Спрагеттом), Париж (1994, посів 1-ше місце), Канни (1995, поділив 2-ге місце після Меттью Садлера, разом із, зокрема, Владиславом Ткачовим i Андрієм Соколовим), Лінарес (1999, open, посів 1-ше місце перед Олексієм Дрєєвим, Максимом Сорокіним i Віорелом Бологаном), Убеда (2000, поділив 1-ше місце разом з Павлом Трегубовим, перед, зокрема, Вадимом Звягінцевим, Олександром Грищуком, Олександром Мотильовим i Сергієм Долматовим), Єреван (2000, зональний турнір, посів 2-ге місце позаду Смбата Лпутяна), Дубай (2001, поділив 1-ше місце разом з Кареном Асряном, Яаном Ельвестом, Олексієм Александровим, Євгеном Владіміровим, Олександром Мотильовим, Павлом Коцуром i Євгенієм Єрменковим), Батумі (2003, поділив 2-ге місце після Баадура Дробави, разом із, зокрема, Андрієм Волокітіним, Звіадом Ізорією i Мерабом Гагунашвілі])[4], Дубай (2004, поділив 2-ге місце позаду Шахріяра Мамедьярова, разом із, зокрема, Магнусом Карлсеном, Євгеном Владіміровим, Лівіу-Дітером Нісіпяну, Павлом Ельяновим, Крішнан Сашикіран i Пенталою Харікрішною), а також Єреван (2004, меморіал Тиграна Петросяна, поділив 3-тє місце позаду Павла Смірнова i Василя Іванчука, разом із, зокрема, Олександром Арещенком, Звіадом Ізорією i Габріелем Саркісяном).

Від 1992 року був постійним представником національної збірної на найважливіших командних змаганнях. До 2009 року взяв участь у всіх 9-ти шахових олімпіадах, здобувши разом з командою 5 медалей: 2 золоті 2006 і 2008, та 3 бронзові (1992, 2002, 2004). Також є володарем чотирьох медалей командних чемпіонатів світу: срібної 2001 року (в особистому заліку) і трьох бронзових (в особистому заліку 1997 року, а також у командному 1997 i 2001)[5].

Найвищий рейтинг у кар'єрі мав 1 липня 1998 року, досягнувши 2620 пунктів, ділив тоді 52-54-те місця в світовій класифікації ФІДЕ, водночас посідав 3-тє місце (позаду Володимира Акопяна i Рафаеля Ваганяна) серед вірменських шахістів[6].

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]