Мінгуцит
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Мінгуцит | |
|---|---|
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Mzz[2] |
| Хімічна формула | K₃Fe³⁺(C₂O₄)₃·3H₂O[3] |
| Nickel-Strunz 10 | 10.AB.25 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | моноклінна сингонія |
Мінгуцит (рос. мингуццит; англ. minguzzite; нім. Minguzzit m) — мінерал, водний оксалат калію і заліза.
Загальний опис[ред. | ред. код]
Хімічна формула: K3Fe3+[C2O4]3•3Н2О.
Склад у % (з о-ва Ельба): К2О — 26,0; Fe2O3 — 16,05; С2О3 — 42,13; Н2О — 12,95; нерозчинний залишок — 0,10.
Домішки: Al2O3 (0,10); FeO (2,28); MgO (0,10); СаО (0,03).
Сингонія моноклінна.
Утворює дрібні таблитчасті кристали.
Спайність по (010).
Густина 2,08.
Колір зелений.
Легко розчиняється у воді.
Знайдений у родов. Капо-Каламіта (о. Ельба, Італія) як вторинний мінерал.
Названий за прізвищем італійського мінералога Ґ. Мінгуцці (G.Minguzzi), C.L.Garavelli, 1955.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ rruff — Міжнародна мінералогічна асоціація, Університет Аризони.
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Мінгуцит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Мінгуцит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
