Мінеральне

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
селище Мінеральне
В'їзд у с-ще Мінеральне з південного боку. Ліворуч — один із входів до пам'ятника природи місцевого значення Витоки Кальміусу
В'їзд у с-ще Мінеральне з південного боку. Ліворуч — один із входів до пам'ятника природи місцевого значення Витоки Кальміусу
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район/міськрада Ясинуватський район
Рада Спартаківська сільська рада
Код КОАТУУ 1425587605
Облікова картка Мінеральне 
Основні дані
Населення 405
Поштовий індекс 86004, 86198
Телефонний код +380 6236
Географічні дані
Географічні координати 48°06′05″ пн. ш. 37°49′53″ сх. д. / 48.10139° пн. ш. 37.83139° сх. д. / 48.10139; 37.83139Координати: 48°06′05″ пн. ш. 37°49′53″ сх. д. / 48.10139° пн. ш. 37.83139° сх. д. / 48.10139; 37.83139
Середня висота
над рівнем моря
224 м
Водойми р. Кальміус
Відстань до обласного центру 11,3 км
Відстань до
районного центру
5,4 км
Найближча залізнична станція Донецьк-Північний
Відстань до
залізничної станції
4,4 км
Місцева влада
Адреса ради 86080, Донецька обл., Ясинуватський р-н, с. Спартак, вул. Центральна, 130, тел. 58-5-80
Сільський голова Добряк Сергій Вікторович
Карта
Мінеральне. Карта розташування: Україна
Мінеральне
Мінеральне
Мінеральне. Карта розташування: Донецька область
Мінеральне
Мінеральне

Мінера́льне — селище в Україні, в Ясинуватському районі Донецької області. Населення становить 405 осіб.

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Відстань до райцентру становить близько 5 км і проходить автошляхом місцевого значення.

Землі села межують на півночі з Ясинуватою, а на північному заході через E50 із територією Авдіївки Донецької області.

У селищі розташована гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення Витоки Кальміусу. На сході — Верхньокальміуське водосховище.

Історія[ред. | ред. код]

Під час німецько-радянської війни на території населеного пункту в колишніх корівниках знаходився концтабір, де загинуло близько 7 тисяч військовополонених і які були згодом поховані у двох братських могилах[1].

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення селища становило 405 осіб, із них 54,81 % зазначили рідною українську мову, 44,69 % — російську, а 0,5 % — вірменську[2].

Пам'ятки[ред. | ред. код]

На території селища позаду локомотивного депо є дві братські могили радянських військовополонених, які загинули під час німецько-радянської війни. На могилах у 1957 і 1960 роках встановлено пам'ятники.[3]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Міста і села України. Донеччина. 2008
  2. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua
  3. Памятники истории и культуры Украинской ССР: каталог- справочник. — К.: Наук. думка, 1987—736 стр. — С. 155. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]