Міннуллін Туфан Абдуллович

Міннуллін Туфан Абдуллович
Народився	25 серпня 1935(1935-08-25)  Olı Mämätxucad
Помер	2 травня 2012(2012-05-02) (76 років)  Казань, Росія
Поховання	Татарське кладовище в Ново-Татарській слободі Казані
Країна	СРСР  Росія
Діяльність	сценарист, письменник, політик, драматург, публіцист, новеліст
Сфера роботи	література, драма і публіцистика
Alma mater	Вище театральне училище імені М. С. Щепкіна (1961) і Вищі літературні курси Літературного інституту імені О. М. Горького (1977)
Заклад	Sabir Ömetbayev Minzälä State Tatar Drama Theatred, Татарський академічний театр імені Галіаскара Камала, GTRK Tatarstand, Chayand, СП РТ, Q65301056?, народний депутат СРСР і Державна рада Республіки Татарстан
Знання мов	татарська
Мова творів	татарська і російська
Роки активності	1961 — 2012
Членство	СП СРСР і ПЕН-клуб
Конфесія	іслам
У шлюбі з	Näcibä İxsanovad
Нагороди	Народний письменник Республіки Татарстан (2005) Q55960961? (1995) почесні звання Республіки Башкортостанd
Сайт: tufanminnullin.com
Міннуллін Туфан Абдуллович у Вікісховищі

Туфан Садєков Міннуллін (тат. Туфа́н Габдулла́ улы Миңну́ллин; 1935—2012) — татарський радянський та  російський драматург, прозаїк, публіцист і громадський діяч, почесний громадянин міста Казань.

Біографія

Народився 25 серпня 1935 року в селі Велике Мереткозино (нині Камсько-Устинського району Татарстану).

У 1952 році закінчив середню школу.

1956—1961 роки — навчання в Театральному училищі імені М. С. Щепкіна в Москві.

У 1961—1964 роках працював актором у Мензелинському академічному театрі, одночасно продовжував займатися драматургією.

У 1962 році в Мензелинському академічному театрі була прийнята до постановки його комедія «Люди нашого села». У тому ж році Татарським Державним Академічним театром імені Г. Камала була здійснена постановка його п'єси-казки «Азат» (Вільний).

У 1964—1967 роках — працював редактором на Казанській телестудії, одночасно виконуючи обов'язки літературного співробітника у журналі «Чаян» (Скорпіон).

З 1968 року професійно займався літературною діяльністю.

1975—1977 роки — навчання на Вищих літературних курсах у Москві.1984—1989 роки — голова правління СП ТАССР.

Народний депутат СРСР (1989—1991), член ВС СРСР.

Помер 2 травня 2012 року в Казані в РКБ від серцевого нападу. Похований на Ново-Татарському кладовищі Казані.

Вдова — актриса Театру ім. Г. Камала Нажиба Іхсанова (нар. 1938), дочка — Альфія Міннулліна — журналіст.

Творчість

П'єси, які отримали найбільш широке визнання театральної громадськості: «Люди нашого села» (пост. 1961), «Долі, обрані нами» (1972); «Ми йдемо, ви залишаєтеся» (1986); «Прощайте» («Хушыгыз») (1993); історична драма про сподвижника Омеляна Пугачова Бахтіяре Канкаеве «Бахтіяр Канкаєв» (1974); комедії «Чотири наречених для Диляфруз», «Старий з села Альдермеш», «Ільгізар + Віра», «Моя Душа» і т. д.; драми «Без місяця зірка нам світить» («Ай булмаса йолдыз бар»), «Колискова» («Әниләр һәм бәбиләр») та інші.

Звання та нагороди

• Премія імені М. Джаліля (1974)
• Державна премія РРФСР імені К. С. Станіславського (1979) — за п'єсу «Альмандар з села Альдермеш» («Біла ворона»), поставлену на сцені Татарського ГАДТ імені Р. Камала
• Премія імені Габдулли Тукая (1979)
• народний письменник Республіки Татарстан (2005)
• заслужений діяч мистецтв Татарської АРСР
• заслужений діяч мистецтв Республіки Башкортостан
• заслужений діяч мистецтв Російської Федерації

Пам'ять

Його ім'я носить вулиця у Вахітовському районі Казані.

Посилання

• Офіційний сайт, присвячений життю і творчості Туфана Міннулліна [Архівовано 18 травня 2018 у Wayback Machine.]
• Президент РТ Мінтімер Шаймієв вручив орден «За заслуги перед Республікою Татарстан» драматургу Туфану Миннуллину^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
• сторінка письменника на сайті Національної бібліотеки Республіки Татарстан^{[недоступне посилання з квітня 2019]}