Міноритизовані мови
| Соціолінгвістика |
|---|
| Ключові поняття |
| Галузі дослідження |
| Люди |
 Соціолінгвісти |
| Суміжні галузі |
У соціолінгвістиці міноритаризована мова — це мова, яка маргіналізується, переслідується або забороняється.[1][2] Міноритизація мови виникає через тенденцію великих націй встановлювати спільну мову для торгівлі та управління або встановлювати однорідність з ідеологічних причин.[3][4] Міноритаризовані мови зазвичай обмежені меншим діапазоном мовних областей[en], ніж домінантні мови, і часто розвивається односторонній білінгвізм, коли носії міноритаризованих мов вивчають домінуючу мову, але не навпаки. Носії міноритаризованих мов можуть зіткнутися з різними наслідками, включаючи зниження рівня освіти та зміщення мови[en] на користь домінуючої мови.
Міноризована мова відрізняється від міноритарних мов, яка означає мову, що використовується невеликою кількістю носіїв[1], або ж мовою з меншою чисельною або політичною силою в певному контексті.[4] Бувають випадки, коли мова є міноризованою, хоча нею розмовляє більшість населення, наприклад, деякі мови корінних народів під час колонізації Африки, коли колоніальні мови були привілейовані.[5] Іспанська є домінуючою мовою в Латинській Америці, де місцеві мови корінних народів є міноризованими.[6] Термін «міноризована» іноді використовується замість «міноритарна мова», оскільки він привертає увагу до різниці у силі між мовами.[4]
Ненсі Доріан, Кетрін А. Девіс та Прем Ф'як стверджували, що існує «західна мовна ідеологія», яка застосовує соціальний дарвінізм до лінгвістики. Ця ідеологія нібито ідеалізує одномовність, заперечує переваги багатомовності та зневажає нестандартні мовні різновиди. Оскільки такі нестандартні різновиди називають неповноцінними, створюється ієрархія мов. Деякі автори пов'язують антиімміграційні настрої, особливо антинімецькі, з освітою лише англійською мовою в США.[7]
У Європі процес міноритизації, наприклад, кельтських мов у Британії чи мов меншин у Франції та Італії, був пов'язаний з виникненням націоналістичних рухів, що закликали до створення одномовних, монокультурних національних держав у ХІХ столітті. Процес міноритизації часто призводив до мовного зсуву в бік гегемонної мови.[8]
Визначальною характеристикою міноритизації є існування дисбалансу сил між нею та домінуючою мовою. Однією з ознак міноритизації мови є розвиток одностороннього білінгвізму — вони вивчають домінуючу або престижну мову, але носії домінуючої мови не вивчають міноритовану мову. Іншим частим симптомом міноритизації є обмеження мови обмеженим колом мовних областей . Мова, виключена з використання в уряді та формальній освіті, може використовуватися лише вдома та в соціальних ситуаціях. Через вищезазначене носії міноритованої мови стали підмножиною носіїв домінуючої мови;[9] наприклад, усі носії шотландської гельської мови також є носіями англійської, але більшість носіїв англійської мови в Шотландії не розмовляють гельською. [10] Так само носії сардинської мови опинилися у відносно невеликій меншості порівняно з носіями італійської, чиє нинішнє переважання на острові є результатом політики, спрямованої на виключення першої, та стигматизацію групової ідентичності, втіленої в її практиці.[11] Натомість, носії домінуючої мови можуть виконувати всі функції повсякденного життя, використовуючи свою рідну мову.[9]
Носії домінуючої мови зазвичай використовують більший престиж домінуючої мови, щоб запобігти зміні носіїв мови меншин на ситуацію, більш сприятливу для цієї мови. Наприклад, багато «ліберальних» критиків мовного планування для спільнот меншинних мов стверджують, що втручання на користь меншинних мов еквівалентне політиці, яка призвела до того, що мова стала меншинною, такій як лінгвістичне законодавство, елітизм, виключення меншинних мов з формальної освіти та навіть примусове переміщення населення.[9]
У книзі «Політика та практика залученої мови» автори наводять три дослідження, які показали, що академічні досягнення учнів погіршуються, якщо впроваджується політика, яка принижує їхню рідну мову. Ненсі Доріан стверджувала, що «західна мовна ідеологія», яка сприяє одномовності, сприяла «ідеології зневаги» до меншинних мов.[7] Процес меншинізації може призвести до мовного зсуву на користь домінуючої мови.[8]
- У Росії носіїв мов чулимської та тофаларської мов висміювали або забороняли розмовляти їхніми мовами.[12]
- Мова гуарані в Парагваї, хоча нею розмовляє більшість громадян, вважається яскравим прикладом мови меншин через соціально-економічне та політичне переважання іспанської. Такі організації, як Yvy Marãe'ỹ, виступають проти цієї тенденції.[13]
- Станом на 2019 рік учнів у провінції Ґуандун у Китаї карають, якщо вони розмовляють своєю рідною мовою, кантонською.[14] Публічні вивіски заохочують людей використовувати мову центрального уряду – мандаринську – такими словами: «Використовуйте цивілізовану мову – будьте цивілізованою людиною»[15], що натякає на те, що місцева мова є нецивілізованою.
- Диглосія
- Глотополітика[en]
- Лінгвістична дискримінація
- Лінгвістичний імперіалізм
- Інституційний расизм[en]
- ↑ а б El Ponce de León, referente en inclusión educativa y social. C. E. Ponce de León - El Faro (CNSE).
- ↑ Storch de Gracia y Asensio, Gabriel (1 січня 2006). Derecho a la informacion y discapacidad (una reflexion aplicada a los lenguajes de los sordos). Revista General de Informacion y Documentacion (Spanish) : 75—104.
- ↑ Hornsby, Michael (2012). The End of Minority Languages? Europe's Regional Languages in Perspective (PDF). Journal on Ethnopolitics and Minority Issues in Europe. 11: 88—116 — через ECMI.
- ↑ а б в Spolsky, Bernard; Hult, Francis M. (2010). The Handbook of Educational Linguistics (англ.). John Wiley & Sons. с. 266. ISBN 9781444331042.
- ↑ Aguilar-Amat Castillo, Anna; Pathé Sidibé, Mohammed; Vilarnau Dalmau, Joan (10 листопада 2006), El término parentesco en el lenguaje Completo: Un intento de sistematización (PDF), архів оригіналу (PDF) за 10 листопада 2006
- ↑ Indigenous Languages of South America. aboutworldlanguages.com. Процитовано 23 серпня 2018.
- ↑ а б Davis, Kathryn A.; Phyak, Prem (2016). Engaged Language Policy and Practices (англ.). Taylor & Francis. с. 19. ISBN 9781317442493.
- ↑ а б Hinton, Leanne; Huss, Leena; Roche, Gerald (2018). The Routledge Handbook of Language Revitalization (англ.). Routledge. ISBN 9781317200857.
- ↑ а б в Calaforra, Guillem, Lengua y poder en las situaciones de minorización lingüística (PDF) (ісп.), Universidad Jagellónica (Cracovia)
- ↑ MacAulay, Donald (1992). The Celtic Languages. Cambridge University Press. с. 141. ISBN 978-0521231275.
- ↑ On the subject of the Sardinian language in relation with the identity practices in Sardinia, see Mongili, Alessandro. Topologie postcoloniali. Innovazione e modernizzazione in Sardegna, Condaghes, 2015, chpts. 8, 9.
- ↑ Harrison, David K. (2008). When Languages Die. Oxford University Press. с. 20—21. ISBN 978-0195372069.
- ↑ International Seminar on Translation, Terminology and Minoritized Languages (PDF). Municipality of San Lorenzo, Paraguay. 30 травня 2018. Архів оригіналу (PDF) за 18 травня 2021. Процитовано 15 жовтня 2025.(ісп.)
- ↑ He Huifeng (21 жовтня 2018). Meet the man fighting to keep Cantonese alive in its birthplace. South China Morning Post (англ.).
- ↑ Huifeng, He (29 жовтня 2018). The activist fighting to keep Cantonese alive in its homeland. Goldthread (англ.).