Мінотавр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Мінота́вр (грец. Μινώταυρο) — за уявленнями давніх греків, люте страховисько з людським тулубом і бичачою головою, якого народила від морського бика дружина царя Міноса Пасіфая.

Мінотавр жив нібито в лабіринті, який збудував Дедал в Кноссі. Пожирав злочинців, а також данину з Афін, звідки йому щороку (варіант: раз на три роки) посилали сімох юнаків і сімох дівчат. Його вбив Тесей.

Міф про Мінотавра пов'язаний з тотемістичними віруваннями і нагадує, що колись приносили в жертву людей. Міф про боротьбу Тесея з Мінотавром, відображено в багатьох творах античних митців і письменників.

В літературі[ред. | ред. код]

Овідій написав про Мінотавра п'ятистопний вірш.

Борхес у «Книзі вигаданих істот» зауважує: «Ідея про споруду, в якій губляться люди, можливо, ще дивніша за ідею про людину з бичачою головою, але вони доповнюють одна одну...»

Данте, який знав давній концепт напівбика-напівлюдини, але не бачив його зображень, вигадав Мінотавра з людською головою та бичачим тулубом («Пекло», XII, 1-30).[1]

Література[ред. | ред. код]


Примітки[ред. | ред. код]

  1. Хорхе Луїс Борхес «Книга вигаданих істот», переклад з ісп. Сергія Борщевського — Львів. Видавництво Старого Лева, 2017—240 с. — С. 110