Міноя (острів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Міноя (дав.-гр. Μινοια) — у давнину невеликий острів в Саронічній затоці, поруч із давньогрецькою гаванню Нісея у Мегариді. Із містом Мегари острів сполучав міст[1], і саме таким чиниом утворював гавань Нісеї[2].

За переказами, отримав свою назву від імені критського царя Міноса, чий флот нібито стояв біля острова під час облоги Мегар. Проте цей міф може мати і пізніше походження — щоб пояснити очевидну співзвучність назви острова і царського імені. На честь острова отримала ім'я мегарська колонія на Сицилії — Міноя, або ж Геркалея Міноя.

Острів мав стратегічне значення, адже блокував вихід з порту Нісеї, а відтак — майже всю мегарську торгівлю, тому у (430 р. до н. е.) — під час Пелопоннеської війни був захоплений афінянами і утримувався ними принаймні до 414 році до н. е.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Реальный словарь классических древностей[недоступне посилання з липня 2019]
  2. Фукідід 3, 51. 4, 67.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Smith, Philip J. The archaeology and epigraphy of Hellenistic and Roman Megaris, Greece. Oxford: John and Erica Hedges Ltd, 2008.