Мінське гето

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мінське гето
Основні дані
Країна: Flag of the Byelorussian Soviet Socialist Republic.svg Білоруська РСР
(тепер Білорусь Білорусь)
Місто: Мінськ
Утворений: 1941
Населення: громадяни єврейського походження ~100 тисяч осіб
Географічні координати: 53°54′35″ пн. ш. 27°32′34″ сх. д. / 53.90978600002777199° пн. ш. 27.54287500002777733° сх. д. / 53.90978600002777199; 27.54287500002777733Координати: 53°54′35″ пн. ш. 27°32′34″ сх. д. / 53.90978600002777199° пн. ш. 27.54287500002777733° сх. д. / 53.90978600002777199; 27.54287500002777733
Мапа району
Районна влада

CMNS: Мінське гето у Вікісховищі

Мі́нське ге́то — єврейське гето, яке з'явилося незабаром після того, як німецькі нацисти увійшли в СРСР. Було одним із найбільших гето у Східній Європі й найбільшим на окупованій німцями території СРСР. У ньому містилося близько 100'000 євреїв, більшість яких загинуло у Голокості.

Історія[ред. | ред. код]

Радянський перепис 1926 засвідчив, що у Мінську проживало 53 700 євреїв. Це становило приблизно 41 % населення. Гето було створено невдовзі після вторгнення німців в СРСР і захоплення Мінська, на п'ятий день окупації якого нацисти знищили 2 000 людей з-поміж єврейської інтелігенції. З цього моменту вбивства євреїв набули регулярного характеру. Близько 20 000 євреїв було вбито у перші місяці німецької окупації, здебільшого це відбувалося айнзацгрупами. Всього населення гето становило близько 80 000 осіб, з яких 50 000 жили у місті до війни, а решта 30 000 (або більше) осіб були біженцями та євреями, яких німці змусили переселитися в гето.

У листопаді 1941 року у Мінську було створено друге гето, в яке переселяли євреїв із Заходу. Більшість тих євреїв походила з Німеччини та протекторату Богемії і Моравії. У ньому вміщувалося близько 35 000 осіб. Між двома гето майже не було контакту. На зразок інших гето, євреїв тут змушували працювати на фабриках або інших установах, які підпорядковувалися німцям. Жителі гето були приневолені жити в дуже важких умовах, з нестачею їжі та медикаментів. У березні 1942 було вбито близько 5 000 євреїв. На цьому місці зараз знаходиться меморіал Яма. Згідно з німецькими офіційними документами, у серпні гето налічувало менше ніж 9 000 євреїв. Гето ліквідували 21 жовтня 1943. На додачу, багато мінських євреїв загинули в таборі смерті Собібор. Кілька тисяч були вбиті у Малому Тростенці. Коли радянська армія відвоювала Мінськ 3 липня 1944, в ньому залишилися всього кілька євреїв.

Спротив[ред. | ред. код]

У Мінському гето чинився спротив, організатори якого співробітничали з радянськими партизанами. Близько 10 000 євреїв утекли з гето і приєдналися до партизанів, які діяли в лісах неподалік.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]