Мінський повіт (Російська імперія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мінський повіт
Coat of arms of Minsk.svg
Герб повітового центру
Губернія Мінська губернія
Центр Мінськ
Створений 1793
Населення 277 149 осіб(1897)
Наступники Мінська область

Мінський повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця у складі Мінського намісництва, Мінської губернії та Білоруської РСР, яка існувала у 17931924 роках. Центр — губернське місто Мінськ.

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

1913 року в повіті було 23 волості: Бєлоруцькая, Заславська, Засульська, Івенецька, Койдановська, Острошицько-Городецька, Першайська, Раковська, Рубежевицька, Самохваловицька, Сверженська, Семково-Городецька, Станьковська, Старосельська, Столбецька, Сенницька.

Історія[ред.ред. код]

Утворено у складі Мінської губернії Російської імперії 1793 року після 2-го розділу Речі Посполитої. З 1795 до 1796 року належав до Мінського намісництва.

1920 року західна частина відійшла до Польщі.

1921 року Мінська губернія була ліквідована й повіт перейшов у пряме підпорядкування Білоруської РСР.

1924 року повіт було ліквідовано.

Населення[ред.ред. код]

За даними перепису 1897 року в повіті мешкало 277,2 тис. осіб. За національним складом: білоруси — 59,2%; євреї — 23,1%; росіяни — 9,5%; поляки — 7,1%. У повітовому місті Мінськ проживало 90912, заштатному Несвіж — 8459[1]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Шаблон:Мінський повіт (Російська імперія)