Мінський повіт (Російська імперія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мінський повіт
Coat of arms of Minsk.svg
Герб повітового центру
Губернія Мінська губернія
Центр Мінськ
Створений 1793
Населення 277 149 осіб(1897)
Наступники Мінська область

Мінський повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця у складі Мінського намісництва, Мінської губернії та Білоруської РСР, яка існувала у 17931924 роках. Центр — губернське місто Мінськ.

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

1913 року в повіті було 23 волості: Бєлоруцькая, Заславська, Засульська, Івенецька, Койдановська, Острошицько-Городецька, Першайська, Раковська, Рубежевицька, Самохваловицька, Сверженська, Семково-Городецька, Станьковська, Старосельська, Столбецька, Сенницька.

Історія[ред. | ред. код]

Утворено у складі Мінської губернії Російської імперії 1793 року після 2-го розділу Речі Посполитої. З 1795 до 1796 року належав до Мінського намісництва.

1920 року західна частина відійшла до Польщі.

1921 року Мінська губернія була ліквідована й повіт перейшов у пряме підпорядкування Білоруської РСР.

1924 року повіт було ліквідовано.

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 1897 року в повіті мешкало 277,2 тис. осіб. За національним складом: білоруси — 59,2%; євреї — 23,1%; росіяни — 9,5%; поляки — 7,1%. У повітовому місті Мінськ проживало 90912, заштатному Несвіж — 8459[1]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Шаблон:Мінський повіт (Російська імперія)