Мінськ-Пасажирський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Мінськ-Пасажирський
Мінське відділення
Білоруська залізниця

станція
Minsk railroad station 2.jpgЗалізничний вокзал
Розташування
Розташування Білорусь Білорусь
Адреса Мінськ, Привокзальна площа, 3
Координати 53°53′26″ пн. ш. 27°33′03″ сх. д. / 53.89066666666700200° пн. ш. 27.551111111110998309° сх. д. / 53.89066666666700200; 27.551111111110998309Координати: 53°53′26″ пн. ш. 27°33′03″ сх. д. / 53.89066666666700200° пн. ш. 27.551111111110998309° сх. д. / 53.89066666666700200; 27.551111111110998309
Структура
Платформ 10
Тип платформ 3 берегових, 7 острівних
Колій 16 (№ 1-3, 5-8, 10-13, 17, 22-24)
Час роботи цілодобово
Послуги
Супутні Пересадка на станцію метро
 1  Площа Леніна
Історія
Відкрито 1871 (147 років)
Перебудовано 1893, 1940, 1946, 19901991, 20002002
Електрифіковано 1963
Колишні назви Мінськ-Віленський,
Віленський вокзал
Будівля
Архітектор старої будівлі вокзала: І. Рочаник
нової будівлі вокзала: В. В. Крамаренко, М. К. Виноградов
Інша інформація
Власник Білоруська залізниця
Оператор Білоруська залізниця
Код ЄМР (АСУЗТ) 140210
Код Експрес-3 2100000
Тарифні відстані до транзитних пунктів
Москва 750 км
Бреста 345 км
Гомель 300 км
Орша 212 км
Варшава 562 км
Мінськ-Пасажирський на Вікісховищі

Мінськ-Пасажирський — головна позакласна пасажирська залізнична станція в столиці Білорусі Мінську.

Історія[ред.ред. код]

28 листопада 1871 року відкрито ділянку Осинівка — Мінськ — Брест. Перша будівля залізничного вокзалу була побудована в Мінську у 1872 році.

Основні споруди залізничного вокзалу, який мав назву Віленський, побудовані у 1873 році з введенням в постійну експлуатацію Лібаво-Роменської залізниці. На площі, прилеглої до перону, були зведені дерев'яні павільйони. В одному з них розміщувався вокзал, в іншому — контора станції, поліклініка, ремісниче училище та ін.

У 1890 році на місці дерев'яних будівель почали споруджувати кам'яну будівля. Поруч з вокзалом через колії був зведений надземний пішохідний перехід з виходами на перони, який проіснував до відкриття пасажирського тунелю у 1964 році. Будівництво завершилося 1893 року. У 1898 році вокзал розширено за проектом інженера Щербакова.

Перша світова війна завдала залізничній станції значних руйнувань. Будівлю вокзалу було спалено. З 1920 по 1925 роки проводилися відновлювальні роботи станції.

20 липня 1928 року ділянка Мінськ — Радошковичі передана у відання і розпорядження Московсько-Білорусько-Балтійської залізниці.

На початку 1930-х років будівля вокзалу було реконструйовано, зокрема в центральній його частині був надбудований другий поверх. Поступово збільшувався обсяг пасажирських перевезень. З'явилася необхідність у збільшенні пропускної спроможності вокзалу.

У другій половині 1930-х років почалася суттєва реконструкція і розширення будівлі вокзалу. Зберігши фундамент і несучі стіни, був побудований другий поверх, повністю змінений фасад вокзалу. Проект розроблений архітектором І. Рочаником. Оновлене приміщення вокзалу відкрито у 1940 році.

З початком війни основна будівля вокзалу вціліло, про що свідчать аматорські фото зроблені німецько-фашистськими загарбниками [1] та використовувалося ними за прямим призначенню, однак, було суттєво пошкоджено під час звільнення Мінська від гітлерівської окупації влітку 1944 року і вокзал довелося відновлювати [2].

Стара будівля залізничного вокзала, (1981)

Вокзал був побудований в короткі терміни і у 1946 році введений в експлуатацію. Будівля вокзалу проіснувала до вересня 1991 року, коли воно було демонтовано. Від сталінського вокзального комплексу залишилася лише будівля приміського вокзалу, яка побудовану у 1955 році, яка нині переобладнана і в ній розташовані міжнародні каси.

14 квітня 1961 року МПС СРСР погодило техніко-економічне обгрунтування електрифікації ділянки Мінськ — Олехновичі.

7 грудня 1963 року відбувся пуск першого в Біларусі електропоїзда за маршрутом Мінськ — Олехновичі.

31 грудня 1970 року завершена електрифікація дільниці Мінськ — Пуховичі. З першої колії станції Мінськ-Пасажирський був відправлений перший пробний електропоїзд.

Перший конкурс на проектування нового залізничного вокзалу Мінська був проведений ще у 1974 році.

29 грудня 1975 року завершена електрифікація дільниці Мінськ — Столбці з відкриттям руху приміських електропоїздів.

18 грудня 1981 року завершена електрифікація дільниці Орша — Борисов. Розпочатий рух усіх пасажирських потягів на електротязі від Мінська до Москви.

Сучасна будівля вокзалу

На початку 1980-х років московськими проектувальниками інституту «Мосгіпротранс» був підготовлений проект нової будівлі залізничного вокзалу в Мінську, який і був затверджений. Будівництво його першої черги розпочалося у 1985 році і до 1990 року були введені в лад зала очікування (конкорс) і 13-поверхова висотна будівля[3].

На початку 1990-х, у зв'язку з розпадом СРСР, фінансування закінчилося і будівництво основної будівлі розтягнулося майже на 10 років. Тільки накінці 1990-х зведення мінського нового терміналу відновилося, але вже по переглянутому білоруському проекту.

30 грудня 2000 року введено в експлуатацію перша черга залізничного вокзалу станції Мінськ-Пасажирський, яка здатна прийняти більше 7 тис. пасажирів на добу. Урочистий захід відбувся за участю Президента країни Олександра Лукашенка[4]. Автори проекту — архітектори В. В. Крамаренко та М. К. Виноградов — за збудований об'єкт удостоєні премії «Гран-прі» Національного фестивалю архітектури у 2001 році, срібної медалі на Всесвітньому трієнналле архітектури в Софії у 2003 році і Державної премії Республіки Білорусь у 2005 році[5].

Конкорс і мережу підземних переходів зє'днують вокзал з посадочними платформами, Привокзальною площею, Центральним автовокзалом, станцією метро  1  «Площа Леніна».

На рівні четвертого поверху будівлі нового вокзалу з'єднане галереєю з готелем «Експрес».

Пасажирське сполучення[ред.ред. код]

Схема руху електропоїздів серії ЕПг

Станом на 2018 рік вокзал станції Мінськ-Пасажирський приймає та відправляє наступні пасажирські потяги:

Примітка:

  • Актуальний розклад руху пасажирських потягів на сайті Білоруської залізниці[6].
  • Зірочкою відмічені потяги сезонного призначення, наприклад, тільки в літній період.

Рухомий склад[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]