Мінько Сергій Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сергій Анатолійович Мінько
Сергій Анатолійович Мінько
Сергій Анатолійович Мінько
Міський голова Мелітополя
20 листопада 2015 — 12 серпня 2019
Попередник Сергій Вальтер
Наступник в.о. Роман Романов, Іван Федоров
Секретар Мелітопольської міської ради і в. о. міського голови Мелітополя
28 лютого 2014 — 20 листопада 2015
Попередник Андрій Чаппа
Наступник Максим Бєльчев
Народився 20 вересня 1973(1973-09-20) (50 років)
Павлодар, Казахська РСР, СРСР
Відомий як підприємець, політик
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Освіта Таврійський державний агротехнологічний університет
Alma mater Таврійський державний агротехнологічний університет
Політична партія Партія регіонів (до 1 березня 2015)
Блок Петра Порошенка «Солідарність»
Професія Інженер-механік
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Сергій Анатолійович Мінько на сайті Верховної Ради
Україна Народний депутат України
9-го скликання
За майбутнє 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Сергій Анато́лійович Мінько́ (нар. 20 вересня 1973(19730920), Павлодар, Казахська РСР, СРСР) — український політик, бізнесмен, громадський діяч і меценат. Міський голова Мелітополя (2015—2019), секретар Мелітопольської міської ради і виконувач обов'язків міського голови у 2014—2015 рр. Народний депутат України IX скликання. Засновник найбільшого виробника фруктів на півдні України «Мелітопольська черешня». Автор та власник бренду «Мелітопольська черешня».

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 20 вересня 1973 року у Павлодарі Казахської РСР.

Освіта та науковий ступінь[ред. | ред. код]

20042010 — навчався у Таврійському державному агротехнологічному університеті, здобув освіту за спеціальністю «Механізація сільського господарства», отримав кваліфікацію «Інженер-механік» і науковий ступінь магістра.

У 2016 році захистив дисертацію та отримав науковий ступінь кандидата технічних наук за спеціальністю «Машини і засоби механізації сільськогосподарського виробництва».

Трудова діяльність та бізнес[ред. | ред. код]

  • 19901991 — токар мелітопольського заводу «Автогідроагрегат».
  • 19911992 — строкова військова служба.
  • 19921997 — приватний підприємець.
  • 19971998 — директор ТОВ «Альянс-СВ».
  • 19982001 — директор ПП «Алмін-98».

У 2002 році створив та очолив групу компаній «Мелітопольська черешня». Станом на 2019 рік компанія мала 15 тисяч гектарів землі[1] в обробітку в Запорізькій, Херсонській та Харківській областях. Компанія до лютого 2022 року виробляла чверть[1] всієї української черешні, яку, окрім українського ринку, успішно експортувала в Польщу, Молдову, Литву та інші країни.

Політична кар'єра[ред. | ред. код]

Депутат Мелітопольської міської ради[ред. | ред. код]

З 5 листопада 2010 року — депутат Мелітопольської міської ради. Обраний за списками Партії регіонів[2].

Секретар Мелітопольської міської ради[ред. | ред. код]

Сергій Мінько на підприємстві «АвтоЗАЗ-Мотор», 18 квітня 2014 року

28 лютого 2014 року обраний секретарем Мелітопольської міської ради. За відповідне рішення проголосували 48 з 50 депутатів[3][4]. Оскільки тодішній міський голова Сергій Вальтер перебував під слідством і був відсторонений від виконання обов'язків, одночасно з обранням секретарем міськради Сергій Мінько став виконуючим обов'язки міського голови Мелітополя. Наступного дня після обрання він залишив лави Партії регіонів із заявою, що як секретар міської ради не може бути причетним до процесів, що відбуваються всередині партії[5][6][7].

У цей же час у регіоні набирав силу сепаратистський проросійський рух, одним з центрів якого міг стати Мелітополь[8][9]. Спільними зусиллями правоохоронців, проукраїнських активістів та місцевої влади, зокрема й в.о. міського голови, вдалося зупинити масові сепаратистські акції.

24 квітня 2014 року депутати Мелітопольської міської ради присвоїли секретарю міськради Сергію Міньку 7-ий ранг чиновника місцевого самоврядування[10].

У жовтні 2014 року на позачергових виборах до Верховної Ради зайняв друге місце в одномандатному виборчому окрузі № 80 з 19,56 % голосів. На той час вибори виграв[11] Євген Балицький – відомий українофоб та співорганізатор антиукраїнських акцій[12]. Після повномасштабного вторгнення Євген Балицький став окупаційним «гауляйтером» області[13].

19 травня 2015 року в одному з кафе Мелітополя співробітники обласного управління протидії злочинам у сфері економіки затримали депутата-комуніста Максима Зубарєва і антикорупціонера Миколу Коржилова. За даними очільника МВС Арсена Авакова, вони вимагали від в. о. міського голови Сергія Мінька 10 тис. $ за відкликання проекту рішення міської ради про дострокове припинення його повноважень[14][15].

Міський голова Мелітополя[ред. | ред. код]

1 жовтня 2015 року був зареєстрований кандидатом на посаду міського голови Мелітополя від партії "Блок Петра Порошенка «Солідарність»[16]. Здобув перемогу у першому і другому турах місцевих виборів.

20 листопада 2015 року склав присягу міського голови і приступив до виконання своїх обов'язків[17].

В міській раді також була сформована демократично та патріотично налаштована більшість на підтримку новообраного мера, яка згодом стала базою для партії «Команда Сергія Мінька» та отримала найбільше мандатів в наступному скликанні.[18]

Серед визнаних незалежними ЗМІ та експертами результатів роботи мера в 2015-2019 роках: ремонти доріг та облаштування вуличного освітлення[19], 19-те місце (зі 100 найбільших міст України) в рейтингу прозорості інвестиційного сектору та 6-те місце у підкатегорії «Економічна ефективність» категорії «Стратегія прямих іноземних інвестицій»[20].

Народний депутат[ред. | ред. код]

На позачергових парламентських виборах 2019 року висунув власну кандидатуру по виборчому округу № 80 (місто Мелітополь та Мелітопольський район), де й переміг отримавши 30,3 % підтримки виборців[21]. У Верховній Раді IX скликання увійшов до депутатської групи «За майбутнє»[22].

Секретар Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності[23].

У 2019 році під час засідання Вищого антикорупційного суду дев'ятеро депутатів Верховної Ради вирішили взяти на поруки свого колегу із групи «За майбутнє» Ярослава Дубневича. серед них був Сергій Мінько[24].

За результатами 4 років роботи у був визнаний громадянською мережею ОПОРА одним з найбільш працьовитих депутатів: став автором або співавтором майже 400 законопроектів, з яких кожен п’ятий вже був ухвалений.[25] Це 4-те місце за продуктивністю серед усіх нардепів.

Партія «Команда Сергія Мінька»[ред. | ред. код]

У 2020 році Сергій Мінько створив та очолив Політичну партію «Команда Сергія Мінька», яка на місцевих виборах 2020 року отримала більше 43% голосів виборців у місті Мелітополь[26] та близько 30% у Мелітопольському районі[27]. Пізніше на базі цієї партії було створено демократичну більшість у Мелітопольській міській раді та Мелітопольській районній раді.

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

  • З 2005 року — голова Запорізького обласного осередку Всеукраїнського громадського об'єднання «Українська аграрна конфедерація», член Ради ВГО «УАК».
  • З 2006 року — голова Запорізького місцевого відділення всеукраїнської благодійної організації "Благодійний фонд «Міжнародний фонд розвитку українського села».
  • З 5 березня по 15 квітня 2014 року — голова Координаційної ради «Громадянський актив Мелітополя»[28][29].
  • Співзасновник Фонду збереження історико-культурної спадщини України.
  • З перших днів повномасштабного вторгнення Російської Федерації активно долучився до волонтерського руху. Ініціював створення першого гуманітарного хабу в Запорізькій області для допомоги ВПО та формуванням ЗСУ та ТРО в Запорізькій області. Створив центр допомоги сім’ям цивільних викрадених.


Меценатство[ред. | ред. код]

До початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації спонсорував міського футбольного клубу «Мелітопольська черешня», підтримував щорічний іміджевий фестиваль «Черешнево», жіночий бізнес-форум PriAzov Lady Forum, багато інших громадських та благодійних ініціатив.

Нагороди[ред. | ред. код]

Особисте життя[ред. | ред. код]

Одружений. Виховує чотирьох синів та двох доньок.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Черешнева столиця України: як вирощують солодку ягоду в Мелітополі. Економічна правда (укр.). Процитовано 28 грудня 2023.
  2. Результати виборів депутатів ради. Мелітопольська міська рада. Центральна виборча комісія України. Архів оригіналу за 24 лютого 2014. Процитовано 29 листопада 2015.
  3. Сергей Минько избран секретарем Мелитопольского городского совета. Мелітопольська міська рада. Офіційний інтернет-портал. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 29 листопада 2015.(рос.)
  4. Кумок, Михаил (28 лютого 2014). Сергей Минько избран секретарем горсовета. Местные вести. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 28 листопада 2015.(рос.)
  5. Дятлова, Наталья (3 березня 2014). Сергей Минько рассказал, кто не вошел в его властную команду и о своем выходе из ПР. Местные вести. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 28 листопада 2015.(рос.)
  6. Савенков, Денис (3 березня 2014). И. о. мелитопольского городского головы вышел из Партии регионов. Наш город. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 28 листопада 2015.(рос.)
  7. Сергей Минько: «Люстрация в законном порядке будет применима абсолютно ко всем чиновникам». РИА Мелитополь. 4 березня 2014. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 28 листопада 2015.(рос.)
  8. Митинг под российскими флагами в день рождения Шевченко. mv.org.ua. 9 березня 2014.
  9. Мелитополь. Под исполкомом снова говорили о референдуме. mv.org.ua. 5 березня 2014.
  10. Хмельницкая, Влада (24 квітня 2014). И. о. мэру-миллионеру депутаты даровали надбавку к зарплате. Бюджетникам надбавки урезают. РИА Мелитополь. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 28 листопада 2015.(рос.)
  11. Відомості про підрахунок голосів виборців в одномандатному виборчому окрузі. Одномандатний виборчий округ № 80 (Запорізька область). Центральна виборча комісія України. Архів оригіналу за 16 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017.
  12. Прокуратура відкрила справу за фактом сепаратистських висловлювань нардепа Балицького. LB.ua. 15 листопада 2017. Процитовано 28 грудня 2023.
  13. ​Український суд призначив 15 років тюрми гауляйтеру Запорізької області Балицькому. LB.ua. 29 червня 2023. Процитовано 28 грудня 2023.
  14. Наумов, Марк (19 травня 2015). Антикоррупционера и депутата-коммуниста задержали за взятку, — министр МВД. РИА Мелитополь. Архів оригіналу за 28 червня 2015. Процитовано 28 листопада 2015.(рос.)
  15. Остапенко, Савелий (20 травня 2015). Николай Коржилов и Максим Зубарев вымогали взятку у Сергея Минько. Наш город. Архів оригіналу за 27 листопада 2015. Процитовано 28 листопада 2015.(рос.)
  16. Ольховская, Юлия (2 жовтня 2015). Чьи политические амбиции в Мелитополе грозят срывом выборов. Местные вести. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 28 листопада 2015.(рос.)
  17. Григорій Самардак вручив посвідчення Мелітопольського міського голови Сергію Міньку. Запорізька обласна державна адміністрація. 20 листопада 2015. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 28 листопада 2015.
  18. МЕЛІТОПОЛЬСЬКА МІСЬКА РАДА / Депутати Мелітопольської міської ради Запорізької області VIII скликання. www.mlt.gov.ua (укр.). Процитовано 28 грудня 2023.
  19. Пять успехов и пять провалов Сергея Минько на должности мэра Мелитополя - Мелітополь.City. Mltpl.City (укр.). Процитовано 28 грудня 2023.
  20. Кейс-стаді "Впровадження інвестиційних інструментів" на регіональному та муніципальному рівнях (PDF).
  21. Підсумки голосування по округу №80. ЦВК України. Архів оригіналу за 7 листопада 2019. Процитовано 4 жовтня 2019.
  22. Група "За майбутнє" у Верховній Раді України. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 12 квітня 2020. Процитовано 4 жовтня 2019.
  23. Парламент затвердив список своїх комітетів і їх склад. ХТО В ЯКОМУ [Архівовано 30 серпня 2019 у Wayback Machine.] Новинарня (29.08.2019)
  24. Схема заволодіння 93 млн грн "Укрзалізниці" при закупівлі стрілочної продукції (uk-UA) , процитовано 7 грудня 2021
  25. Верховній Раді ІХ скликання 4 роки: що напрацював парламент. ОПОРА - Громадянська мережа - вибори в Україні - Election in Ukraine (укр.). Процитовано 28 грудня 2023.
  26. Выборы 2020: обновленные итоги голосования в городской совет Мелитополя - ria-m.tv. РІА-Південь. ria-m.tv. 26 жовтня 2020. Процитовано 28 грудня 2023.
  27. Итоги выборов 2020: кто в Мелитопольском райсовете от города рулить будет - ria-m.tv. РІА-Південь. ria-m.tv. 26 жовтня 2020. Процитовано 28 грудня 2023.
  28. Общественные активисты будут решать проблемы города вместе с депутатами. Мелітопольська міська рада. Офіційний інтернет-портал. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 28 листопада 2015.(рос.)
  29. Хмельницкая, Влада (15 квітня 2014). Сергей Минько подал в отставку. РИА Мелитополь. Архів оригіналу за 21 листопада 2015. Процитовано 28 листопада 2015.(рос.)
  30. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 415/2018 Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня місцевого самоврядування. Архів оригіналу за 9 грудня 2018. Процитовано 30 грудня 2018.

Посилання[ред. | ред. код]