Мінімальний термометр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мінімальний і максимальний термометр на метеостанції

Мінімальний термометр - спиртовий термометр для визначення найнижчої температури між двома термінами спостереження. В капілярі термометра знаходиться легкий штифт з потовщеннями на кінцях. При зниженні температури штифт захоплюється меніском спирту, що опускається внаслідок сили поверхневого натягу. При підвищенні температури штифт залишається на місці і показує мінімальну температуру[1].

Окрім максимального термометра, сухого та вологого термометрів, мінімальний термометр є частиною стандартного обладнання метеорологічної станції, яка використовується метеорологічними службами в усьому світі[2]. Розміщується на певній відстані над землею, у захищеному від сонця і дощу місці[3].

Використовується також для вимірювання мінімальної температури ґрунту[1].

Виробництво[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Вінічук М.М. (2019). Практикум з метеорології та кліматології (PDF). Житомирський державний технологічний університет.
  2. Brigitte Klose: Meteorologie – Eine interdisziplinäre Einführung in die Physik der Atmosphäre. 3. Auflage. Springer Spektrum, Berlin, 2016, S. 142
  3. minimumstermometer. Store norske leksikon (норв.). 3 жовтня 2022. Процитовано 1 березня 2023.
  4. Офіційний сайт заводу з виготовлення мінімальних термометрів ПАТ «Склоприлад». Архів оригіналу за 25 червня 2012. Процитовано 10 липня 2012.