Перейти до вмісту

Міністерство оборони Норвегії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Міністерство оборони Королівства Норвегії
(FD)
норв. Forsvarsdepartement
Загальна інформація
ЮрисдикціяНорвегія Норвегія
Дата створення1814
Попереднє відомствоRoyal Ministry of Armyd і Ministry of the Navy and Postal Affairs of Norwayd Редагувати інформацію у Вікіданих
Штаб-квартираGlacisgata 1, Осло
Кількість співробітників368 (2013)[1]
Річний бюджет1.6 % ВВП
Міністр оборони НорвегіїTore O. Sandvik
Підвідомчі органиNorwegian National Security Authorityd, FFI, Norwegian Defence Materiel Agencyd, Збройні сили Норвегії, Norwegian Defence Estates Agencyd, Office of the Chief Military Prosecutor of Norwayd[2], Norwegian Agency for Classified Information Systemsd, Forsvarshistorisk museumd і Norwegian Armed Forces Accident Investigation Boardd Редагувати інформацію у Вікіданих
regjeringen.no/en/dep/fd.html?id=380
Мапа

Міністерство оборони Норвегії (FD) або Міністерство оборони Королівства Норвегії (норв. Forsvarsdepartement) — урядове відомство Норвегії, очолюване міністром оборони. Відповідає за розробку та впровадження політики безпеки та оборони Норвегії.

Бюджет Міністерства на 2017 становить 51 млрд норв. крон (майже 1,6 % від ВВП країни) (6,59 млрд доларів).

У найближчі 20 років Норвегія збирається збільшити відрахування на оборону до 180 млрд норв. крон.[3]

Історія

[ред. | ред. код]

30 листопада 1814 р. Норвегія створила перше міністерство оборони. Першим міністров був Юхан Свердруп з 1885 по 1889 рр.

Урядова реформа 1818 року запровадила, що з 1 січня 1819 року Норвегія офіційно одержала відомчі назви сьогоднішнього типу.

30 червня 1885 р. Королівським указом Міністерство оборони Норвегії було створене за рахунок злиття Міністерства армії та Військово-морського управління.

У 1905 р. Міністерство оборони було вищим військово-адміністративним органом країни, загальним для армії і флоту. Йому підпорядковувалися командувачі армією і військово-морськими силами. Для вирішення найважливіших питань оборони країни існувала Рада Оборони, в яку входили король, прем'єр-міністр, голова Стортингу, міністр закордонних справ і військовий міністр. У воєнний час головнокомандувачем призначався командувач армією.[4]

У 1938 році Норвегія стояла на передостанньому в Європі (перед Люксембургом) місці по відносній величині військового бюджету — 11 %.[4]

Під час окупації нацистами Норвегії діяльність Міністерства оборони було призупинена.

Сьогоднішній вигляд відомча структура Міністерства оборони в основному закладена в період з 1945 по 1970 роки.

Керівництво

[ред. | ред. код]

Міністр

[ред. | ред. код]

Міністерство очолює міністр оборони, з 2017 це Франк Бакке-Йенсен.

Апарат міністерства

[ред. | ред. код]
  • Виконавчий секретаріат
  • Відділ зв'язку
  • Відділ внутрішнього аудиту
  • Управління кадрів і загального обслуговування
  • Департамент політики безпеки
  • Департамент з питань управління та фінансів
  • Департамент воєнної політики та перспективного планування

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 жовтня 2012. Процитовано 23 березня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. ↑ Generaladvokatembetet blir avvikla – Riksadvokaten — Office of the Director of Public Prosecutions of Norway, 2024.
  3. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 20 квітня 2018. Процитовано 23 березня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. 1 2 Патянін С. В. «Везерюбунг»: Норвезька кампанія 1940 р. 2004 р./Під редакцією к.і.н. М. Е. Морозова.

Література

[ред. | ред. код]
  • Патянін С. В. «Везерюбунг»: Норвезька кампанія 1940 р. 2004 р./Під редакцією к.і.н. М. Е. Морозова.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Міністерство_оборони_Норвегії&oldid=41912446