Міністерство пропаганди та громадської просвіти
Міністерство пропаганди та громадської просвіти | |
![]() | |
Дата створення / заснування | 1933 |
---|---|
Архіви зберігаються у | Федеральний архів Німеччини |
Посада керівника організації | Q104164731? |
Країна |
![]() |
Юрисдикція | Німеччина |
Є власником | Descent from the Crossd[1] |
Розташування штаб-квартири | Орденський палацd |
Час/дата припинення існування | 1945 |
![]() |
Координати: 52°30′46″ пн. ш. 13°23′04″ сх. д. / 52.51292400002777327° пн. ш. 13.38452900002777923° сх. д.

Міністерство пропаганди та громадської просвіти Третього Райху (нім. Reichsministerium für Volksaufklärung und Propaganda, RMVP або Propagandaministerium), Міністерство пропаганди — державна установа Веймарської Республіки, і пізніше Третього Райху, для реалізації нацистських ідей.
Історія[ред. | ред. код]
Міністерство було створено 14 березня 1933 р., через кілька місяців після приходу нацистів до влади, на чолі із Йозефом Геббельсом. Сам Геббельс першопочатково виступав проти терміну «пропаганда», визнаючи, що в популярному вжитку слово має асоціацію із брехнею. Навіть коли міністерство вже проіснувало рік, він запропонував змінити назву на «Міністерство культури та громадської просвіти», але А. Гітлер відхилив цю пропозицію[2].
Геббельс був відповідальний за контроль над ЗМІ та культурою Веймарської Республіки та Нацистської Німеччини.
Міністерство проіснувало аж до 1945 р., коли Друга Світова війна була завершена.
Пропаганда[ред. | ред. код]
Слід зазначити, що влада Й. Геббельса була далека від абсолютної — попри заснування міністерства, яке він очолював, в Німеччині продовжували існувати інші структури, які займалися питанням пропаганди і контролювалися іншими впливовими постатями того часу, а саме райхміністром східних окупованих територій Альфредом Розенбергом, президентом Райхстагу Германом Герінгом і безпосередньо самим керівником держави Адольфом Гітлером. Тим не менш, Геббельс мав значний вплив на формування культури тогочасної Німеччини — під його юрисдикцію підпадали кіно, театр, радіо і преса[3], що давало йому можливість контролювати та вирішувати що люди читають, бачать, слухають та думають.[4]
Структура[ред. | ред. код]
Міністерство пропаганди та громадської просвіти поділялося на 7 департаментів:
- Дівізія І (адміністративно-правова)
- Дівізія ІІ (масові мітинги; охорона здоров'я; молодь)
- Дівізія ІІІ (радіомовлення)
- Дівізія IV (національна та зарубіжна преса)
- Дівізія V (кінофільми та їх цензурування)
- Дівізія VI (мистецтво, музика, театр)
- Дівізія VII (захист від контрпропаганди: як зовнішньої, так і внутрішньої)
Список міністрів[ред. | ред. код]
№ | Портрет | Міністр пропаганди | Здобув посаду | Покинув посаду | Партія | Кабінет |
---|---|---|---|---|---|---|
1 | ![]() |
Йозеф Геббельс
(1897—1945) |
14 березня 1933 р. | 30 квітня 1945 р. | НСДАП | Гітлер |
2 | ![]() |
Вернер Науманн
(1909—1982) |
30 квітня 1945 р. | 2 травня 1945 р. | НСДАП | Геббельс |
Джерела[ред. | ред. код]
- Capelle H. van. Hitler's Henchmen. Netherlands: Uitgeverij Verba, 2004
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://www.moma.org/collection/works/79759
- ↑ Ministry of Propaganda and Public Enlightenment. encyclopedia.ushmm.org (англ.). Архів оригіналу за 26 квітня 2021. Процитовано 25 квітня 2021.
- ↑ Ministry of Propaganda and Public Enlightenment. encyclopedia.ushmm.org (англ.). Архів оригіналу за 26 квітня 2021. Процитовано 26 квітня 2021.
- ↑ Capelle, H. (2004). Hitler’s Henchmen. Netherlands: Uitgeverij Verba.
|