Міністерство у справах ветеранів України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Міністерство у справах ветеранів
(Мінветеран)
Загальна інформація
Країна Україна Україна
Дата створення 28 листопада 2018
Попередні відомства Державна служба України у справах ветеранів
Міністерство у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України
Керівне відомство Кабінет Міністрів України
Штаб-квартира Київ
Кількість співробітників 200
Річний бюджет 3 958 974 900 ₴[1]
Код ЄДРПОУ 42657144
mva.gov.ua/ua

Міністерство у справах ветеранів України — центральний орган виконавчої влади, утворений на підставі постанови Кабінету Міністрів України 28 листопада 2018 року, шляхом реорганізації Державної служби України у справах ветеранів[2].

Перейменоване 2 вересня 2019 року на Міністерство у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України з приєднанням Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб.

Сучасна назва повернута 11 березня 2020 року зі скасуванням об'єднання міністерств[3].

Мета[ред. | ред. код]

  • Створення нової нормативної бази щодо соціального захисту ветеранів усіх категорій.
  • Спрощення процедур отримання соціальних послуг.
  • Розвиток громадського контролю в питаннях соціального захисту ветеранів.
  • Проєктний принцип співробітництва державних органів та громадських організацій.

Напрямки діяльності[ред. | ред. код]

  • Державна стратегія в питаннях соціального захисту ветеранів.
  • Вшанування пам'яті ветеранів та співпраці з громадськістю.
  • Соціальна підтримка ветеранів.
  • Медичне забезпечення ветеранів.
  • Єдина система обліку та надання соціальних послуг.

Штатна структура[ред. | ред. код]

В центральному апараті міністерства працює 200 осіб, а в регіональних відділках — 25.

Керівництво[ред. | ред. код]

Міністри[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/110/f530966n246.xlsx
  2. Презентація Міністерства у справах ветеранів /Сайт Кабінету Міністрів України, 28.11.2018/. Архів оригіналу за 14 лютого 2019. Процитовано 28 листопада 2018.
  3. Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади: Постанова КМУ від 11 березня 2020 р. № 212. Архів оригіналу за 12 березня 2020. Процитовано 12 березня 2020.
  4. а б Ірина Знась (9 лютого 2024). КАБМІН ВИЗНАЧИВ ТИМЧАСОВОГО КЕРІВНИКА МІНВЕТЕРАНІВ. Дзеркало тижня.
  5. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 березня 2023 року № 246-р «Про призначення Загайного В.А. державним секретарем Міністерства у справах ветеранів України».
  6. Про призначення Порхуна О. В. першим заступником Міністра у справах ветеранів України. Кабінет Міністрів України. 22 квітня 2020. Архів оригіналу за 30 квітня 2020. Процитовано 23 квітня 2020.
  7. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 9 червня 2023 року № 510-р «Про призначення Кашенець С.В. заступником Міністра у справах ветеранів України».
  8. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 березня 2022 року № 206-р «Про призначення Калити Т.В. заступником Міністра у справах ветеранів України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації».
  9. Міністри екології та ветеранів подали у відставку. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 15 грудня 2020. Процитовано 15 грудня 2020.
  10. Рада призначила Лапутіну міністром у справах ветеранів. Укрінформ. 18 uhelyz 2020. Архів оригіналу за 18 грудня 2020. Процитовано 18 грудня 2020.
  11. Юлія Завадська (7 лютого 2024). Рада підтримала відставку Лапутіної з посади очильниці Мінветеранів. НВ.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]