Міністерство внутрішніх справ Японії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Міністерство внутрішніх справ Японії
Загальна інформація
Країна  Японська імперія
Дата створення 10 листопада 1873
Підвідомчі органи Industrial Promotion Boardd, Japan. Naimushō. Jinjakyokud, Police Bureaud, Q11588259? і Hokkaido Agencyd
Токійська будівля Міністерства внутрішніх справ Японії 1900 року.

Міністерство внутрішніх справ (яп. 内務省, ないむしょう, найму-сьо) — центральна урядова установа в Японії, що контролювала поліцію і виконавчу владу в регіонах. Існувала протягом 18731947 років. До кінця Другої світової війни виконувала функцію головного національного керівного відомства в японському уряді. В 18731885 роках була складовою Великої державної ради. З 1885 по 1947 роки перебувала у складі Кабінету міністрів Японії.

Історія[ред. | ред. код]

  • 10 лютого 1868 — засновано Імперську канцелярію (内国事務, наййоку-дзіму) при центральному Імператорському уряді. Очолювалися головами (総裁, сосай).
  • 25 лютого 1868 — реформовано у нову Імперську канцелярію (内国事務局, найкоку-дзімукьоку). Очолювалися головами (督, камі).
  • 17 червня 1868 — згідно з указом про форму державного правління Імперську канцелярію перетворено на Виконавчу раду (行政官, ґьосайкан). Очолювалася головами (輔相, хосьо).

Постання Міністерства внутрішніх справ Японії було обумовлене адміністративним перевантаженням міністерства фінансів, яке після реформи 1871 року займалося не лише коригуванням фінансової політики, а й регіональним управлінням. В листопаді 1873 року, під приводом відставки частини складу уряду, Окубо Тосіміті, який перетворився на фактичного керманича країни, проголосив створення Міністерства внутрішніх справ (内務省, найму-сьо) і призначив себе його першим міністром (卿, кьо). Через рік новостворене відомство було інкорпороване до системи міністерств Великої державної ради.

Початково Міністерства внутрішніх справ складалося з 6 служб, що були переведені до нього з інших міністерств. Служби сприяння промисловості, сімейних реєстрів, станцій і зв'язку, земельних і лісових ресурсів, географії свого часу належали міністерству фінансів, служба поліції — міністерству юстиції, а служба мір і ваги — міністерству промисловості. Головними завданнями Міністерства внутрішніх справ було всебічне сприяння розвитку японської промисловості та забезпечення правопорядку на всередині країни.

1875 року Міністерству внутрішніх справ були передані гігієнічна та цензурна служби міністерства культури, а 1877 року, у зв'язку з ліквідацією міністерства релігій, — відділ синто і буддизму. 1881 року, після заснування міністерства сільського господарства і торгівлі, функції Міністерства внутрішніх справ, що стосувалися розвитку промисловості і комерції, перейшли до новоствореного відомства.

1885 року Міністерство внутрішніх справ було перепідпорядковане Кабінету Міністрів Японії. Воно очолювалося міністрами (大臣, дайдзін) і мало 9 відділів.

Голови[ред. | ред. код]

Окубо Тосіміті, перший міністр флоту при Великій державній раді Японії
Ямаґата Арітомо, перший міністр армії при кабінеті міністрів Японії.
Міністерство внутрішніх справ (Велика державна рада)
Ім'я Термін Приналежність
1 Окубо Тосіміті 29 листопада 1873 — 14 лютого 1874 Фракція Сацуми
2 Кідо Такайосі 14 лютого 1874 — 27 квітня 1874 Фракція Тьосю
3 Окубо Тосіміті 27 квітня 1874 — 2 серпня 1874 Фракція Сацуми
4 Іто Хіробумі 2 серпня 1874 — 28 листопада 1875 Фракція Тьосю
5 Окубо Тосіміті 28 листопада 1875 — 14 травня 1878 Фракція Сацуми
6 Іто Хіробумі 15 травня 1878 — 28 лютого 1880 Фракція Тьосю
7 Мацуката Масайосі 28 лютого 1880 — 21 жовтня 1881 Фракція Сацуми
8 Ямада Акійосі 21 жовтня 1881 — 12 грудня 1883 Фракція Тьосю
9 Ямаґата Арітомо 12 грудня 1883 — 22 грудня 1885 Фракція Тьосю
Міністерство флоту (Кабінет Міністрів)
Ім'я Кабінет Вступив на посаду Приналежність
1 Ямаґата Арітомо Перший кабінет Іто 22 грудня 1885 Фракція Тьосю
2 Ямаґата Арітомо Кабінет Куроди 30 квітня 1888 Фракція Тьосю
3 Ямаґата Арітомо Перший кабінет Ямаґати 24 грудня 1889[1] Фракція Тьосю
4 Сайґо Цуґуміті Перший кабінет Ямаґати 17 травня 1890 Фракція Сацуми
5 Сайґо Цуґуміті Перший кабінет Мацукати 6 травня 1891 Фракція Сацуми
6 Сінаґава Ядзіро Перший кабінет Мацукати 1 червня 1891 Фракція Сацуми
7 Соедзіма Танеомі Перший кабінет Мацукати 11 березня 1892 Фракція Саґи
8 Мацуката Масайосі Перший кабінет Мацукати 8 червня 1892[2] Фракція Сацуми
9 Коно Тоґама Перший кабінет Мацукати 14 липня 1892 Фракція Тоси
10 Іноуе Каору Другий кабінет Іто 8 серпня 1892 Фракція Тьосю
11 Номура Ясусі Другий кабінет Іто 15 жовтня 1894 Фракція Тьосю
12 Йосікава Акімаса Другий кабінет Іто 3 лютого 1896[3] Палата перів
13 Ітаґакі Тайсуке Другий кабінет Іто 14 квітня 1896 Ліберальна партія
14 Ітаґакі Тайсуке Другий кабінет Мацукати 14 квітня 1896 Ліберальна партія
15 Кабаяма Сукенорі Другий кабінет Мацукати 20 вересня 1896 Імперський флот
16 Йосікава Акімаса Перший кабінет Окуми 30 червня 1898 Палата перів
17 Ітаґакі Тайсуке Перший кабінет Окуми 30 червня 1898 Конституційна партія
18 Сайґо Цуґуміті Другий кабінет Ямаґати 8 листопада 1898 Імперський флот
19 Суемацу Кентьо Четвертий кабінет Іто 19 жовтня 1900 Палата перів
20 Уцумі Тадакацу Перший кабінет Кацури 2 червня 1901 Палата перів
21 Кодама Ґентаро Перший кабінет Кацури 15 липня 1903[4] Імперська армія
22 Кацура Таро Перший кабінет Кацури 12 жовтня 1903[5] Товариство друзів
23 Йосікава Акімаса Перший кабінет Кацури 20 лютого 1904 Палата перів
24 Кійоура Кейґо Перший кабінет Кацури 16 вересня 1905[6] Палата перів
25 Хара Такасі Перший кабінет Сайондзі 7 січня 1906[7] Товариство друзів
26 Хірата Тосуке Другий кабінет Кацури 14 липня 1908 Палата перів
27 Хара Такасі Другий кабінет Сай'ондзі 30 серпня 1911 Товариство друзів
28 Оура Канетаке Третій кабінет Кацури 21 грудня 1912 Палата перів
29 Хара Такасі Перший кабінет Ямамото 20 лютого 1913 Товариство друзів
30 Окума Сіґенобу Другий кабінет Окуми 16 квітня 1914[5] Товариство однодумців
31 Оура Канетаке Другий кабінет Окуми 7 січня 1915 Палата перів
32 Окума Сіґенобу Другий кабінет Окуми 30 липня 1915[5] Товариство однодумців
33 Ітікі Кітокуро Другий кабінет Окуми 10 серпня 1915 Товариство однодумців
34 Ґото Сімпей Кабінет Терауті 9 жовтня 1916 Палата перів
35 Мідзуно Рентаро Кабінет Терауті 23 квітня 1918 Міністерство внутрішніх справ
36 Токонамі Такедзіро Кабінет Хари 29 вересня 1918 Товариство друзів
37 Токонамі Такедзіро Кабінет Такахасі 13 листопада 1921 Товариство друзів
38 Мідзуно Рентаро Кабінет Като Томосабуро 12 червня 1922 Міністерство внутрішніх справ
39 Ґото Сімпей Другий кабінет Ямамото 2 вересня 1923 Палата перів
40 Мідзуно Рентаро Кабінет Кійоури 7 січня 1924 Міністерство внутрішніх справ
41 Вакацукі Рейдзіро Кабінет Като Такаакі 11 червня 1924 Товариство друзів
42 Вакацукі Рейдзіро Перший кабінет Вакацукі 30 січня 1926[5] Товариство друзів
43 Хамаґуті Осаті Перший кабінет Вакацукі 3 червня 1926 Товариство друзів
44 Судзікі Кісабуро Кабінет Танаки 20 квітня 1927 Товариство друзів
45 Танака Ґіїті Кабінет Танаки 4 травня 1928[5] Імперська армія
46 Мотідзукі Кейсуке Кабінет Танаки 23 травня 1928 Товариство друзів
47 Адаті Кендзо Кабінет Хамаґуті 2 липня 1929 Товариство друзів
48 Адаті Кендзо Другий кабінет Вакацукі 14 квітня 1931 Товариство друзів
49 Накахасі Токуґоро Кабінет Інукаї 13 грудня 1931 Товариство друзів
50 Інукаї Цуйосі Кабінет Інукаї 16 березня 1932[5] Товариство друзів
51 Судзікі Кісабуро Кабінет Інукаї 25 березня 1932 Товариство друзів
52 Ямамото Тацуо Кабінет Сайто 26 травня 1932 Конституційно-демократична партія
53 Ґото Фуміо Кабінет Окади 8 липня 1934 Палата перів
54 Усіо Сіґеносуке Кабінет Хіроти 9 березня 1936[8] Палата перів
55 Каварада Какіті Кабінет Хаясі 2 лютого 1937 Товариство друзів
56 Баба Ейіті Перший кабінет Коное 4 червня 1937 Палата перів
57 Суецуґу Нобумаса Перший кабінет Коное 14 грудня 1937 Імперський флот Японії
58 Кідо Коїті Кабінет Хірануми 5 січня 1939 Палата перів
59 Охара Наосі Кабінет Абе 30 серпня 1939[9] Міністрество юстиції
60 Кодама Хідео Кабінет Йоная 15 січня 1940 Палата перів
61 Ясуї Ейдзі Другий кабінет Коное 22 липня 1940 Товариство допомоги трону
62 Хіранума Кіїтіро Другий кабінет Коное 21 грудня 1940 Товариство допомоги трону
63 Танабе Харуміті Третій кабінет Коное 18 липня 1941 Палата перів
64 Тодзьо Хідекі Кабінет Тодзьо 18 жовтня 1941[10] Імперська армія
65 Юдзава Мітіо Кабінет Тодзьо 17 лютого 1942 Палата перів
66 Андо Кісабуро Кабінет Тодзьо 20 квітня 1943 Молодіжний союз
67 Одате Сіґео Кабінет Коїсо 22 липня 1944 Міністерство внутрішніх справ
68 Абе Ґенкі Кабінет Судзукі 7 квітня 1945 Міністерство внутрішніх справ
69 Ямадзакі Івао Кабінет Хіґасікуні 17 серпня 1945 Міністерство внутрішніх справ
70 Хорікірі Дзендзіро Кабінет Сідехари 9 жовтня 1945 Міністерство внутрішніх справ
71 Міцуті Тюдзо Кабінет Сідехари 13 січня 1946 Ліберальна партія
72 Омура Сейїті Перший кабінет Йосіди 22 квітня 1946 Ліберальна партія
73 Уехара Ецудзіро Перший кабінет Йосіди 31 січня 1947 Ліберальна партія
Катаяма Тецу Кабінет Катаями 24 травня 1947 (в.о.)[11] Соціалістична партія
74 Кімура Кодзаемон Кабінет Катаями 1 червня 1947 Японська прогресивна партія

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Одночасно прем'єр-міністр Японії.
  2. Одночасно прем'єр-міністр Японії й міністр фінансів.
  3. Одночасно міністр юстиції.
  4. Одночасно міністр культури.
  5. а б в г д е Одночасно прем'єр-міністр Японії.
  6. Одночасно міністр сільського господарства і торгівлі.
  7. Одночасно міністр зв'язку Японії.
  8. Одночасно міністр культури.
  9. Одночасно міністр добробуту.
  10. Одночасно прем'єр-міністр Японії і міністр армії.
  11. Одночасно преємєр-міністр Японії.

Джерела та література[ред. | ред. код]

  • Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — ISBN 966-7209-05-9.
  • Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — ISBN 5-325-00775-0.
  • Рубель В. А. Нова історія Азії та Африки: Постсередньовічний Схід (XVIII — друга половина XIX ст.). — К. : Либідь, 2007. — 560 с. — ISBN 966-06-0459-9

Міністерство внутрішніх справ Японії // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)

Посилання[ред. | ред. код]