Міогеосинкліналь

Міогеосинкліналь (рос. миогеосинклиналь, англ. miogeosyncline, нім. Miogeosynklinale f) – малорухливі, малодиференційовані частини геосинклінальних областей зі слабким виявом або повною відсутністю початкового магматизму і переважанням могутніх теригенних і карбонатних формацій.

Виділені німецьким геологом Гансом Штілле (1940). Займають проміжне положення між кратонами і евгеосинкліналями і розташовуються на корі континентального типу. Складчастість менш інтенсивна і проявляється пізніше, ніж в евгеосинклінальних зонах; істотну роль грають насуви.

Приклад міогеосинкліналі: Скелясті гори, західний схил Уралу, Верхояно-Колимська складчаста область.

Див. також

• Екстерніди
• Мезогеосинкліналь

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.