Мірандська порода
| Мірандська порода | |
|---|---|
 | |
| Країна |
 Франція (19 століття) |
| Ріст | бугаїв — 150 см, корів — 140 см |
| Маса |
бугаїв — 900-1200 кг, корів — 700 кг |
| Колір | білий, світло-сірий |
Мірандська порода (фр. Mirandaise, до 1989 — фр. gasconne aréolée) — порода великої рогатої худоби м'ясного напряму продуктивності. Виведена на півдні Франції — у Гасконі. В минулому використовувалася як робоча худоба й через механізацію сільського господарства зазнала занепаду у другій половині 20 століття, була на межі зникнення. Племінну книгу відкрито у 1894 році.[1]
Назва[ред. | ред. код]
Сучасну назву надано породі у 1989 році, вона походить від назви населеного пункту Міранд у департаменті Жер. До того ця гасконська порода мала назву Gasconne aréolée (від фр. Gascogne — Гасконь та aréole — кільце, вінчик, ареола), в якій відзначалося особливе забарвлення її слизових оболонок (рожеві на периферії, чорні у центральній частині) для відрізнення від породи, що називалася просто гасконською.[2]
Історія[ред. | ред. код]
Породу було виведено на території департаменту Жер, що тепер в складі регіону Південь-Піренеї. З моменту виникнення худоба використовувалася як тяглова сила. З 1908 по 1922 роки ця порода разом з гасконською породою була записана до єдиної племінної книги гасконської породи, де кожна з них мала свій власний розділ. Породи було офіційно розділено у 1955 році. Розвиток механізації сільського господарства у першій половині 20 століття, що призвела до втрати значимості робочих якостей худоби, а також надання переваги розведенню худоби шароле і світлої аквітанської породи призвели до значного зменшення поголів'я даної породи. У 1983 році залишалося лише 150 корів і 1 бугай-плідник. У 1989 році порода отримала свою теперішню назву. У 2010 році налічувалося 670 корів, що утримувалися у 64 стадах.[3]
Опис[ред. | ред. код]
Масть тварин переважно біла, інколи світло-сіра.[1] Забарвлення однотонне,[1] світліше ніж у гасконської породи.[3] Роги ліроподібні.[1] Зріст бугаїв 150 см,[1] корів — 138—140 см.[1][3] Вага бугаїв 900[1][3] — 1200[3] кг, корів — 650[1]—700[3] кг. Маса телят при народженні становить 40 кг, теличок — 35 кг.[1]
Поширення[ред. | ред. код]
Худоба мірандської породи поширена переважно на території свого винекнення — у департаменті Жер.[3]
Виноски[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мірандська порода |
- ↑ а б в г д е ж и к Lucie Markey-Teneze, Delphine Duclos (2010). La Mirandaise (in French). Institut de l'Elevage. Accessed November 2016. (фр.)
- ↑ Les coteaux gascons et la race mirandaise. // Serge Chevallier. Harmonies pastorales: les bovins rustiques sauvegarde des terroirs [Архівовано 30 грудня 2016 у Wayback Machine.]. — Le gerfaut, 2002. P. 117. SBN 2-914622-10-4 (фр.)
- ↑ а б в г д е ж Mirandaise. // Valerie Porter, Lawrence Alderson, Stephen J.G. Hall, D. Phillip Sponenberg (2016). Mason's World Encyclopedia of Livestock Breeds and Breeding [Архівовано 21 грудня 2016 у Wayback Machine.] (sixth edition). Wallingford: CABI. — P. 246. ISBN 9781780647944. (англ.)
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
