Міра фізичної величини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Мі́ра фізи́чної величини́ або мі́ра величини́ або мі́ра у метрології — вимірювальний пристрій, що реалізує відтворення та (або) збереження фізичної величини заданого значення[1].

Міри використовють для вимірювання фізичних величин методом порівняння. У деяких випадках використовують метод протиставлення (наприклад, вимірювання маси на рівноплечих вагах з врівноваженням гирями) або метод порівняння на збіг (вимірювання довжини лінійкою).

Міжнародний еталон метра, що був у вжитку з 1889 по 1960-ті роки
Магазин електричних опорів Р-33 від 0,1 до 99999,9 Ом

Види мір[ред. | ред. код]

За принципом вимірювання[ред. | ред. код]

  • Однозначна міра — міра, що відтворює одне значення фізичної величини (наприклад, гиря масою 1 кг чи кінцева міра довжини).
  • Багатозначна міра — міра, що відтворює декілька значень фізичної величини (наприклад, лінійка, електричний конденсатор змінної ємності, змінний електричний опір).
  • Магазин мір — тобто набори мір, у яких вони об'єднані в єдине конструктивне ціле із пристроєм для їхнього з'єднання в різних варіантах сполучень (магазин опорів, магазин індуктивностей).
  • Стандартний зразок — міра у вигляді речовини, за допомогою якої розмір фізичної величини відтворюється як властивість або як склад речовини, з якого виготовлений стандартний зразок, наприклад, стандартний зразок властивостей легованої сталі чи феромагнітного матеріалу визначеної марки.

За метрологічним призначенням[ред. | ред. код]

Міри фізичних величин поділяються на еталонні та робочі.

Еталонні міри призначені для відтворення та зберігання одиниць фізичних величин з метою передачі їх розміру іншим засобам вимірювальної техніки, в т. ч. іншим (менш точним) еталонним та робочим мірам. Вони слугують еталонами під час повірки чи калібрування засобів вимірювальної техніки.

Робочі міри служать для вимірювання фізичних величин методом порівняння з мірою, тобто для вимірювань, не пов'язаних з передачею розміру одиниці фізичної величини (робочі вимірювання). Для порівняння використовуються спеціальні технічні пристрої - компаратори.

За родом фізичної величини[ред. | ред. код]

За родом фізичної величини найбільшого поширення в практиці вимірювання електричних величин знайшли міри:

  • міри електричного опору — вимірювальні котушки опору (однозначні) і магазини опорів (багатозначні);
  • міри індуктивності та взаємної індуктивності, що називають вимірювальними котушками індуктивності, випускаються з класами точності від 0,5 до 0,05;
  • вимірювальні конденсатори як однозначні міри ємності та магазини конденсаторів як багатозначні міри. Вимірювальні конденсатори мають клас точності від 0,005 до 1;
  • стабілізовані джерела живлення знайшли широке застосування останнім часом як міри ЕРС та напруги, клас точності яких може досягати значення 0,0001;
  • вимірювальні генератори — це джерела змінного струму і напруги заданої форми. Частота і напруга вимірювальних генераторів регулюються в заданому діапазоні із заданою точністю (похибкою);
  • калібратори напруги і струму — це стабілізовані джерела струму і напруги, на виході яких можна отримати калібровані, тобто заздалегідь відомі значення із заданою точністю та ін.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ДСТУ 2681-94 Державна система забезпечення єдності вимірювань. Метрологія. Терміни та визначення.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Гаврилюк В. І., Кукляк М. Л. Взаємозамінність, стандартизація і технічні вимірювання. — К.: НМК ВО, 1990. — 216 с.
  • Цюцюра В. Д., Цюцюра С. В. Метрологія та основи вимірювань. Навч. посіб. — К.: Знання-Прес, 2003. - 180 с. — (Вища освіта XXI століття). — ISBN 966-7767-39-6
  • Головко Д. Б., Рего К. Г., Скрипник Ю. О. Основи метрології та вимірювань: Навчальний посібник. — К.: Либідь, 2001. — 408 с. — ISBN 966-06-0195-6