Міра (оптика)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Проста міра
Міра за ISO 12233:2000 для вимірювання роздільної здатності для електронних фотоапаратів
Таблиця Головіна-Сивцева - міра для дослідження гостроти зору людини

Мі́ра[1][2] (фр. mire, від фр. mirer — розглядати на світло, прицілюватися) — випробувальна пластинка з нанесеним на неї стандартним малюнком у вигляді смуг, секторів тощо.

Міра призначена для кількісного визначення роздільності і функції передавання модуляції[en] оптичних приладів (наприклад, об'єктивів) і світлочутливого елемента (світлочутливої матриці або плівки).

  • Штрихова міра — малюнок, утворений чергуванням темних і світлих прямокутних смужок із закономірно змінною частотою.
  • Радіальна міра — малюнок, утворений темними і світлими секторами кола.
  • Кільцева міра — малюнок, утворений темними і світлими кільцями, на зразок мішені.
  • Синусоїдальна міра — щільність зображення плавно змінюється за синусоїдальним законом.

Для зняття частотно-контрастних характеристик об'єктивів використовують штрихові міри. Формально точніші результати в цьому випадку виходять за використання синусоїдальних мір. Однак складність їх виготовлення привела до того, що застосовуються тільки міри з прямокутним профілем.

Для оцінення якості мікрорепродукційних систем застосовують міри з малюнком з набору двовимірних елементів, які моделюють друковані знаки.

За способом застосування міри відносно фотоматеріалу (при визначенні його роздільної здатності) розрізняють проєкційні й контактні.

За контрастом — розрізняють міри «абсолютного контрасту» (з відношенням яскравостей темних і світлих елементів не менше 1:100) і міри малого контрасту (зазвичай близько 1:1,6).

Роздільна здатність фотоматеріалів у довідниках наводиться, здебільшого, за результатами тестування зі штриховими мірами абсолютного контрасту.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Антонов Є. Є. Роздільна здатність і призматична дія мікропризмових елементів Френеля // Реєстрація, зберігання і обробка даних. — 2013. — Т. 15, № 2. — ISSN 1560-9189. Архівовано з джерела 22 травня 2022. Процитовано 29 червня 2022.
  2. Роздільна здатність оптичних приладів. www.astrosvit.in.ua. Архів оригіналу за 20 лютого 2020. Процитовано 22 травня 2022.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]