Мірер Олександр Ісаакович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мірер Олександр Ісаакович
рос. Мирер Александр Исаакович
Олександр Мірер.jpg
При народженні Александр Исаакович Мирер
Псевдоніми, криптоніми Олександр Зеркалов
Народження 2 травня 1927(1927-05-02)
  Москва
Смерть 18 липня 2001(2001-07-18) (74 роки)
  Москва
Поховання Введенське кладовище
Громадянство СРСР СРСР
Росія Росія
Мова творів російська
Рід діяльності прозаїк, літературний критик, перекладач
Роки активності: 19652001
Напрямок проза
Жанр фантастична повість, роман, оповідання, переклад, літературознавчі твори
Magnum opus: «Дім блукачів» (дилогія)

Олександр Ісаакович Мірер (рос. Алекса́ндр Исаа́кович Ми́рер, 2 травня 1927(19270502), Москва — пом.18 липня 2001, Москва) — радянський та російський письменник-фантаст, літературознавець, критик та перекладач.

Біографія[ред.ред. код]

Олександр Мірер народився у 1927 році в Москві у сім'ї інженера-економіста, комерційного директора Всесоюзного електротехнічного об'єднання, який трагічно загинув у 1934 році. У 1946 році Олександр Мірер вступив до МДУ, проте вже за рік був виключений із університету, й формальну вищу освіту так і не отримав.[1] Основна спеціальність Мірера — інженер, і він працював головним конструктором у Всесоюзному НДІ електротермічного обладнання, з кінця 80-х років ХХ століття працював редактором у московському видавництві «Текст».

У фантастику Олександр Мірер прийшов у 35 років, за його власними словами — після прочитання роману Станіслава Лема «Соляріс», після чого він сам написав кілька «поганеньких» оповідань.[2] Офіційно дебютував у фантастиці Мірер у 1965 році повістю «Буде гарний день!». У 60-х роках ХХ століття Олександр Мірер входив до неформального московського гуртка письменників-фантастів, організованого за ініціативою Сергія Жемайтіса[3], який збирався у редакції фантастики видавництва «Молода гвардія» (у цей гурток входили також Аркадій Стругацький, Север Гансовський, Анатолій Дніпров, Єремій Парнов, Михайло Ємцев, Дмитро Біленкін, Аріадна Громова, Роман Подольний). У 1966 році Мірер взяв участь у написанні фантастичної повісті-буріме «Ті, що летять крізь мить». Першою окремою книгою автора стала дитяча фантастична повість «Субмарина «Голубий Кит»», яка опублікована в 1968 році. У 1969 році опубліковані відразу два твори Мірера, які зробили його одною із найпомітніших фігур у тогочасній радянській фантастиці — повісті «Я маю дев'ять життів» (розширений варіант опублікований у 1990 році) та «Головний полудень» (у 1976 році випущено продовження повісті, її розширений варіант під назвою «Дім блукачів», на основі якого поставлено міні-серіал «Посередник»), яка вважається першим у радянській літературі фантастичним бойовиком.[4][2]

У 70-х та 80-х роках ХХ століття Олександр Мірер працював переважно як літературознавець, публікуючи переважно під псевдонімом Олександр Зеркалов статті про твори братів Стругацьких[5], Михайла Булгакова, Джона Толкіна та інших радянських та зарубіжних авторів.

У 1988 році у США видана монографія Олександра Мірера «Євангеліє Михайла Булгакова» (перевидана в Росії лише у 2003 році); а в 2004 році вийшла у світ ще одна (незакінчена) монографія «Етика Михайла Булгакова».

У 90-х роках ХХ століття дилогія «Дім Блукачів» перевидана у доповненому варіанті, до якого включені ряд епізодів, які відсутні у попередніх варіантах дилогії. У кінці 90-х Мірер повертається до написання художньої прози. і в 1998 році публікує роман «Міст Верразано».

Помер Олександр Мірер у Москві 18 липня 2001 року, похований на Ніколо-Архангельському кладовищі.

Родина[ред.ред. код]

Сестра — Раїса Ісааківна Мірер, журналіст.

Твори[ред.ред. код]

Переклади[ред.ред. код]

Українською мовою[ред.ред. код]

Болгарською мовою[ред.ред. код]

  • 1984 — «Домът на скитащите» / Редактор: Асен Милчев, Художник: Венелин Вълканов, «Отечество» (Софія)[6]

Фільмографія та екранізації[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Зеркалов А. Таким мы его помним // Евангелие Михаила Булгакова. — Москва, 2006. — С. 5. (рос.)
  2. а б АЛЕКСАНДР МИРЕР: «НЕ ЛЮБЛЮ ИЗОБРАЖАТЬ ЗЛО…» (рос.)
  3. Сергій Жемайтіс на сайті fantlab.ru (рос.)
  4. Олександр Мірер в «Енциклопедії фантастики» (рос.)
  5. НЕПРЕРЫВНЫЙ ФОНТАН ИДЕЙ (рос.)
  6. А. Мирер «Домът на скитащите» (рос.)

Посилання[ред.ред. код]