Мірис запашний
| ?Мірис запашний | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Відділ: | Вищі рослини (Streptophyta) |
| — | Судинні (Tracheophyta) |
| — | Насінні (Spermatophyta) |
| — | Покритонасінні (Magnoliophyta) |
| — | Евдикоти |
| Порядок: | Аралієцвіті (Apiales) |
| Підпорядок: | Apiineae |
| Родина: | Окружкові (Apiaceae) |
| Підродина: | Селерові (Apioideae) |
| Триба: | Scandiceae |
| Рід: | Мірис (Myrrhis) Mill. |
| Вид: | Мірис запашний |
| Біноміальна назва | |
| Myrrhis odorata (Jacq.) Parl., 1848 | |
| Посилання | |
| Myrrhis odorata | |
| Myrrhis odorata | |
| 581559 | |
| IPNI: | 845120-1 |
| 29768 | |
| 40880 | |
Мірис запашний[1], ладанниця запашна[2] (Myrrhis odorata) — вид трав'янистих рослин родини окружкові (Apiaceae). Етимологія: грец. μυρρίς — ароматична олія з Азії з характерним запахом; лат. odorata — «запашний»[3]. Інша назва кервель іспанський.
Багаторічник. Рослина м'яко волохата й сильно пахне анісом при розтиранні. Стебла прямовисні, 60–200 см. Листя 2–3(-4)-перисте, до 50 см завдовжки, з білявими плямами, з гострими сегментами. Квітки кремово-білі, близько 2–4 мм в діаметрі, у великих парасолях. Суцвіття має від 4 до 24 променів. Плоди 15–25 мм завдовжки і 3–4 мм завширшки. 2n=22.
Європа: Литва, Росія, Україна, Австрія, Німеччина, Словаччина, Швейцарія, Албанія, Боснія і Герцеговина, Хорватія, Італія, Чорногорія, Сербія, Словенія, Франція, Іспанія. Натуралізована та культивується в інших країнах. Населяє береги, краї шляхів і трав'янисті місця.
У родючих ґрунтах росте легко з насіння, і може бути поширена шляхом ділення навесні або восени. Листя іноді використовується як лікарська рослина або в їжу з досить сильним смаком, що нагадує аніс. Коріння і насіння також їстівні. Може бути використаний для надання смаку аквавіта. У ефірній олії переважає анетол (C10H12O).
- ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 229.
- ↑ Myrrhis odorata // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Dictionary of Botanical Epithets. Архів оригіналу за 19 вересня 2017. Процитовано 9 січня 2017.
- Germplasm Resources Information Network (GRIN) [Архівовано 9 квітня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Flora of NW Europe (англ.)
| Це незавершена стаття про окружкові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |