Мірошниченко Віктор Панасович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мірошниченко Віктор Панасович
Народився 21 вересня 1936(1936-09-21)
Полтава, Українська РСР, СРСР
Помер 10 листопада 2001(2001-11-10) (65 років)
Полтава, Україна
Поховання Полтава
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність актор
Нагороди та премії
Народний артист Української РСР

Віктор Павлович Мірошниченко (нар.21 вересня 1936(19360921), Полтава, УСРР — 2001, Полтава, Україна) — український актор, режисер. Народний артист УРСР (1984).

Біографія[ред. | ред. код]

Пішов у школу після війни.

1962 року закінчив Харківський театральний інститут і вже у 60-х роках став актором Полтавського музично-драматичного театру імені Миколи Гоголя (1967).

Став одним із провідних акторів театру.

У 1986–1989 роках В. Мірошниченко був головним режисером театру.

1996 року, коли у музичному училищі імені Лисенка вирішили відкрити театральне відділення, Віктору Панасовичу запропонували очолити його. Працював у музичному училищі 7 років.

Недуга зламала його життя у 2001.

Творчість[ред. | ред. код]

Його головні театральні роботи: Боруля, Омелько — у п'єсі «Мартин Боруля» Івана Карпенка-Карого; Терентій Бублик — у п'єсі «Платон Кречет» Олександра Корнійчука.

Був режисером спектаклів: «Ніколи не згасне» Володимира Орлова (1985), «Карусельні фарби» Генріха Сапгіра (1986), «Діти Арбата» Анатолія Рибакова (1988), «Залізна завіса» Володимира Котенка (1988).

Знявся в українському фільмі «Загублені в пісках» (1984).

Вшанування[ред. | ред. код]

  • Звання Народного артиста УРСР В. П. Мірошниченку присвоєне 1984 року.
  • Меморіальна дошка засновнику відділу театрального мистецтва Полтавського музичного училища Мірошніченко Віктору Панасовичу відкрита на фасаді будинку Полтавського музичного училища імені Миколи Лисенка, що по вул. Жовтневій, 11, у Полтаві, де він працював останні роки свого життя.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]