Мірошниченко Віктор Панасович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мірошниченко Віктор Панасович
Народився 21 вересня 1936(1936-09-21)
Полтава, Українська СРР, СРСР
Помер 10 листопада 2001(2001-11-10) (65 років)
Полтава, Україна
Поховання
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність актор
Нагороди та премії

Народний артист УРСР[d]

Віктор Павлович Мірошниченко (нар.21 вересня 1936(19360921), Полтава, УСРР — 2001, Полтава, Україна) — український актор, режисер. Народний артист УРСР (1984).

Біографія[ред. | ред. код]

Пішов у школу після війни.

1962 року закінчив Харківський театральний інститут і вже у 60-х роках став актором Полтавського музично-драматичного театру імені Миколи Гоголя (1967).

Став одним із провідних акторів театру.

У 1986–1989 роках В. Мірошниченко був головним режисером театру.

1996 року, коли у музичному училищі імені Лисенка вирішили відкрити театральне відділення, Віктору Панасовичу запропонували очолити його. Працював у музичному училищі 7 років.

Недуга зламала його життя у 2001.

Творчість[ред. | ред. код]

Його головні театральні роботи: Боруля, Омелько — у п'єсі «Мартин Боруля» Івана Карпенка-Карого; Терентій Бублик — у п'єсі «Платон Кречет» Олександра Корнійчука.

Був режисером спектаклів: «Ніколи не згасне» Володимира Орлова (1985), «Карусельні фарби» Генріха Сапгіра (1986), «Діти Арбата» Анатолія Рибакова (1988), «Залізна завіса» Володимира Котенка (1988).

Знявся в українському фільмі «Загублені в пісках» (1984).

Вшанування[ред. | ред. код]

  • Звання Народного артиста УРСР В. П. Мірошниченку присвоєне 1984 року.
  • Меморіальна дошка засновнику відділу театрального мистецтва Полтавського музичного училища Мірошніченко Віктору Панасовичу відкрита на фасаді будинку Полтавського музичного училища імені Миколи Лисенка, що по вул. Жовтневій, 11, у Полтаві, де він працював останні роки свого життя.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]