Мірошніков Олександр Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Олександр Васильович Мірошніков
Народження 6 серпня 1962(1962-08-06) (55 років)
м. Миколаїв Львівська область
Національність українець
Громадянство Україна
Діяльність художник
Нагороди орден Карла Фаберже 2-го ступеня, орден Михайла Пєрхіна, орден Карла Фаберже 3-го ступеня, орден Франца Бірбаума, орден Денісова-Уральського, Ювілейний орден меморіального фонду Фаберже, орден Карл Фаберже-Придворний ювелір.
Звання Заслужений майстер народної творчості України, Заслужений діяч каменерізного мистецтва, Член Національної спілки художників України, Почесний громадянин міста Миколаєва Львівської області.

Олександр Васильович Мірошніков (6 серпня 1962, м. Миколаїв, Львівська область, Україна) — художник-каменеріз та ювелір. Заслужений майстер народної творчості України, Заслужений діяч каменерізного мистецтва, член Національної спілки художників України, повний кавалер нагород Меморіального фонду Фаберже, Почесний громадянин міста Миколаєва Львівської області.

Біографічні відомості[ред.ред. код]

Народився 6 серпня 1962 року в м. Миколаїв, Львівська область, Україна.
Батьки: Василь Олександрович Мірошніков, Розалія Никодимівна Мірошнікова.
Закінчив Миколаївську середню школу № 2.

навчався у Московському народному університеті мистецтв імені Крупської.
У 1981-1983 рр. проходив службу в армії, м. Чита, Забайкалля.
З 1983 по 1988 роки працював на підприємстві "Самотлорнефть", Тюменської області. У вільний від роботи час почав займатися творчими експериментами та художньою самоосвітою. Наприкінці 1988 року Олександр Мірошніков повертається до України.
З 1990 року працює художником в торгово-промисловому об'єднанні "Україна-Захід". У 1991 році проходив стажування на ювелірній фірмі Silstone в Польщі, м. Жешув.
З 1992 року працює у концерні "Львів" керівником ділянки художньо-сувенірної продукції, де випускає пам'ятну медаль, присвячену першій річниці Незалежності України.
З 1993 року залишає роботу у державному підприємстві і присвячує себе вільній творчості.

У 2016 році створив орден Святого Іоана Павла ІІ Великого (складається з ордену та зірки). Орден виконано у трьох ступенях. Надписи зроблено латиною та українською мовами. Це перший міжнародний орден на котрому є надписи українською мовою.


Нагороди, відзнаки, звання[ред.ред. код]

В його колекції нагород — всі ордени Міжнародного меморіального фонду Карла Фаберже: орден Карл Фаберже 2-го ступеня, орден Михайла Пєрхіна, орден Карла Фаберже 3-го ступеня, орден Франца Бірбаума, орден Денісова-Уральського, Ювілейний орден меморіального фонду Фаберже, орден Карл-Фаберже-Придворний ювелір.
Найвищою відзнакою в області каменерізного мистецтва — «Орденом Денисова-Уральського» Олександр Мірошніков нагороджений першим в історії України i є одним з 27 кавалерів цього ордену у світі.

Творчість[ред.ред. код]

Орден Івана Павла ІІ, 2016. Золото, срібло, позолота, діаманти, фіоніти

Більше 20 років працює з дорогоцінним камінням та металом. Створив ряд унікальних композицій, які вражають і змістовою наповненістю, і віртуозністю виконання. Удосконалив існуючі та розробив унікальні технології обробки напівдорогоцінних каменів, які дозволяють отримати невластиві для такого матеріалу візуальні ефекти, наприклад ефект спіненої води з гірського кришталю (робота Русалка Дністрова). Разом з цим розробив техніку художнього мікромініатюрного виконання елементів з високим ступенем деталізації (роботи Канікули, На живця, Жага до життя, Маленький злодюжка). Також О.Мірошніков є автором багатьох оригінальних та самобутніх ювелірних виробів (Астролябія, Колізей, Космічні прикраси, Народження таланту), яким немає аналогів у цьому виді мистецтва.

В 2016 році Олександр Мірошніков виготовив орден Івана Павла ІІ, який був освячений у Львові архієпископом-митрополитом Львівським Римо-католицької церкви Мечиславом Мокшицьким, який свого часу працював особистим секретарем покійного понтифіка[1].


Роботи Олександра Мірошнікова зберігаються у приватних колекціях України, Російської Федерації, Європи, Америки та ОАЕ. Твори майстра експонувалися в музеях i галереях Львова, в Музеї українського народного декоративного мистецтва в Києві.

Галерея робіт[ред.ред. код]

2011-2016

Орден Івана Павла ІІ, 2016; Астролябія, 2015; Народження таланту (Пегас), 2014; Колізей, 2014; Бажання, 2012; Колар (символ влади) міського голови Миколаєва, 2012; Гурман, 2011; Космічні прикраси, 2011; Вічне питання, 2011; Місіонер, 2011.

2006-2010

Молодята, 2010; Характерник Тарас, 2009; Спокуса, 2007; Пробудження Мавки, 2006; Рябець (Дикі тюльпани), 2006.

2000-2005

Калина, 2005; Актор, 2005; Старе місто, 2004; Русалка Дністрова (Купала), 2004; Канікули , 2004; Жага до життя , 2003; Зустріч, 2002; В очікуванні, 2002; На живця, 2001; Маленький злодюжка , 2000; Гармонія, 2000.

1989-1999

Жук-вусач, 1999; Весна, 1999; Суниці, 1999; Осічка, 1997—1998; Гpoт Монте-Крісто, 1997; Перший сніг, 1997; Сорока-злодійка, 1996; Стіл «Сонячний день», 1989—1991.

Виставки[ред.ред. код]

  • Виставка у Львівському Національному музеї, 1991, 1992, 1993 рр.
  • Виставка «Галицький Фаберже», Києво-Печерська Лавра, Київ, 2004 рік.
  • Презентація альбому "«Самородок»"[2], Національний музей етнографії та художнього промислу, Львів, 2012 рік.
  • Персональна виставка "«Самородок» Каменерізне та ювелірне мистецтво"[3], Національний музей українського народного декоративного мистецтва Київ, 2013 рік.

Література[ред.ред. код]

  • Чумарна Марія, Мірошніков Олександр — Львів: Апріорі, 2010 рік [4].

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]