Мірошніков Олександр Васильович
Олександр Васильович Мірошніков | ||||
---|---|---|---|---|
Народження |
6 серпня 1962 (61 рік) м. Миколаїв Львівська область | |||
Національність | українець | |||
Країна | Україна | |||
Навчання | Заочний народний університет мистецтвd | |||
Діяльність | художник | |||
Звання | Заслужений майстер народної творчості України, Заслужений діяч каменерізного мистецтва, Член Національної спілки художників України, Почесний громадянин міста Миколаєва Львівської області. | |||
Нагороди | орден Карла Фаберже 2-го ступеня, орден Михайла Пєрхіна, орден Карла Фаберже 3-го ступеня, орден Франца Бірбаума, орден Денісова-Уральського, Ювілейний орден меморіального фонду Фаберже, орден Карл Фаберже-Придворний ювелір. | |||
|
Олександр Васильович Мірошніков (6 серпня 1962, м. Миколаїв, Львівська область, Україна) — художник-каменеріз та ювелір. Заслужений майстер народної творчості України, Заслужений діяч каменерізного мистецтва, член Національної спілки художників України, повний кавалер нагород Меморіального фонду Фаберже, почесний громадянин міста Миколаєва Львівської області.
Біографічні відомості[ред. | ред. код]
Народився 6 серпня 1962 року в м. Миколаїв, Львівської області.
Батьки: Василь Олександрович Мірошніков, Розалія Никодимівна Мірошнікова.
Закінчив Миколаївську середню школу № 2, також навчався у Московському народному університеті мистецтв імені Крупської.
У 1981—1983 рр. проходив службу в армії, м. Чита, Забайкалля.
З 1983 по 1988 роки працював на підприємстві «Самотлорнефть», Тюменської області. У вільний від роботи час почав займатися творчими експериментами та художньою самоосвітою. Наприкінці 1988 року Олександр Мірошніков повертається до України.
З 1990 року працює художником в торгово-промисловому об'єднанні «Україна-Захід». У 1991 році проходив стажування на ювелірній фірмі Silstone в Польщі, м. Ряшів.
З 1992 року працює у концерні «Львів» керівником ділянки художньо-сувенірної продукції, де випускає пам'ятну медаль, присвячену першій річниці Незалежності України.
З 1993 року залишає роботу у державному підприємстві і присвячує себе вільній творчості.
У 2016 році створив орден Святого Іоана Павла ІІ Великого (складається з ордену та зірки). Орден виконано у трьох ступенях. Надписи зроблено латиною та українською мовами. Це перший міжнародний орден на котрому є надписи українською мовою.
Нагороди, відзнаки, звання[ред. | ред. код]
- Заслужений майстер народної творчості України.
- Заслужений діяч каменерізного мистецтва.
- Член Національної спілки художників України
- Повний кавалер нагород Меморіального фонду Фаберже.
- Почесний громадянин міста Миколаєва Львівської області.
В його колекції нагород — всі ордени Міжнародного меморіального фонду Карла Фаберже: орден Карл Фаберже 2-го ступеня, орден Михайла Пєрхіна, орден Карла Фаберже 3-го ступеня, орден Франца Бірбаума, орден Денісова-Уральського, Ювілейний орден меморіального фонду Фаберже, орден Карл-Фаберже-Придворний ювелір.
Найвищою відзнакою в області каменерізного мистецтва — «Орденом Денисова-Уральського» Олександр Мірошніков нагороджений першим в історії України i є одним з 27 кавалерів цього ордену у світі.
Творчість[ред. | ред. код]
Більше 20 років працює з дорогоцінним камінням та металом. Створив ряд унікальних композицій, які вражають і змістовною наповненістю, і віртуозністю виконання. Удосконалив існуючі та розробив унікальні технології обробки напівдорогоцінних каменів, які дозволяють отримати невластиві для такого матеріалу візуальні ефекти, наприклад ефект спіненої води з гірського кришталю (робота Русалка Дністрова [Архівовано 5 березня 2017 у Wayback Machine.]). Разом з цим розробив техніку художнього мікромініатюрного виконання елементів з високим ступенем деталізації (роботи Канікули [Архівовано 5 березня 2017 у Wayback Machine.], На живця [Архівовано 5 березня 2017 у Wayback Machine.], Жага до життя [Архівовано 1 липня 2015 у Wayback Machine.], Маленький злодюжка [Архівовано 5 березня 2017 у Wayback Machine.]). Також О.Мірошніков є автором багатьох оригінальних та самобутніх ювелірних виробів (Астролябія [Архівовано 22 квітня 2016 у Wayback Machine.], Колізей [Архівовано 1 липня 2015 у Wayback Machine.], Космічні прикраси [Архівовано 5 березня 2017 у Wayback Machine.], Народження таланту [Архівовано 25 квітня 2016 у Wayback Machine.]), яким немає аналогів у цьому виді мистецтва.
В 2016 році Олександр Мірошніков виготовив орден Івана Павла ІІ [Архівовано 22 квітня 2016 у Wayback Machine.], який був освячений у Львові архієпископом-митрополитом Львівським Римо-католицької церкви Мечиславом Мокшицьким, який свого часу працював особистим секретарем покійного понтифіка[1].
Роботи Олександра Мірошнікова зберігаються у приватних колекціях України, Російської Федерації, Європи, Америки та ОАЕ. Твори майстра експонувалися в музеях i галереях Львова, в Музеї українського народного декоративного мистецтва в Києві.
Галерея робіт[ред. | ред. код]
1989-1999
1989—1991 — стіл «Сонячний день»;
1996 — «Сорока-злодійка»;
1997 — «Грот Монте-Крісто», «Перший сніг;
1998 — «Осічка»;
1999 — «Жук-вусач», «Весна», «Суниці».
2000-2005
2000 — «Маленький злодюжка», «Гармонія»;
2001 — «На живця»;
2002 — «Зустріч», «В очікуванні»;
2003 — «Жага до життя»;
2004 — «Старе місто», «Русалка Дністрова (Купала)», «Канікули»;
2005 — «Калина», «Актор».
2006-2010
2006 — «Пробудження Мавки», «Рябець (Дикі тюльпани)»;
2007 — «Спокуса»;
2009 — «Характерник Тарас»;
2010 — «Молодята».
2011-2016
2011 — «Гурман», «Космічні прикраси», «Вічне питання», «Місіонер;
2012 — «Бажання», «Колар» (символ влади міського голови Миколаєва);
2014 — «Народження таланту» (Пегас), «Колізей»;
2015 — «Астролябія»;
2016 — Орден Івана Павла ІІ.
Виставки[ред. | ред. код]
- Виставка у Львівському Національному музеї, 1991, 1992, 1993 рр.
- Виставка «Галицький Фаберже», Києво-Печерська Лавра, Київ, 2004 рік.
- Презентація альбому «Самородок»[2], Музей етнографії та художнього промислу, Львів, 2012 рік.
- Персональна виставка «„Самородок“ Каменерізне та ювелірне мистецтво»[3], Національний музей українського народного декоративного мистецтва, Київ, 2013 рік.
Література[ред. | ред. код]
- Чумарна Марія, Мірошніков Олександр — Львів: Апріорі, 2010 рік[4].
Посилання[ред. | ред. код]
- Striking Gold. Global Citizen (Дивись сторінку 89) [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Олександр Мірошніков [Архівовано 23 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Камнерезная скульптура «Галицкого Фабереже» [Архівовано 3 лютого 2016 у Wayback Machine.]
- Олександр Мірошніков — Галицький Фаберже [Архівовано 22 січня 2016 у Wayback Machine.]
- Взгляд на творчесвто Александра Мирошникова. Галицкий ювелир через призму Фаберже [Архівовано 11 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Український орден для Папи Римського [Архівовано 19 лютого 2016 у Wayback Machine.]
- І нехай заздрить Європа! [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- «Галицкий Фаберже» Александр Мирошников удостоен высочайшей в ювелирном мире награды [Архівовано 5 лютого 2016 у Wayback Machine.]
- Украинскому художнику вручили «ОРДЕН КАРЛА ФАБЕРЖЕ» [Архівовано 2 лютого 2016 у Wayback Machine.]
- У них Фаберже, а у нас Мірошніков [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Український орден для Папи Римського. Архів оригіналу за 19 лютого 2016. Процитовано 12 квітня 2016.
- ↑ Презентація альбому «Самородок». Архів оригіналу за 7 травня 2016. Процитовано 12 квітня 2016.
- ↑ Персональна виставка «„Самородок“ Каменерізне та ювелірне мистецтво». Архів оригіналу за 26 березня 2016. Процитовано 26 січня 2016.
- ↑ САМОРОДОК. Архів оригіналу за 4 лютого 2016. Процитовано 26 січня 2016.