Мірчинк Софія Георгіївна
| Мірчинк Софія Георгіївна | |
|---|---|
| Народилася |
3 (16) вересня 1913 Москва, Російська імперія |
| Померла |
20 грудня 1962 (49 років) Москва, СРСР |
| Країна |
 Російська імперія Російська республіка.svg){kind=small} Російська СФРР СРСР |
| Діяльність | геологиня |
| Alma mater | Російський державний геологорозвідувальний університет імені Серго Орджонікідзеd |
| Заклад |
Central Research Institute of Geological Prospecting for Base and Precious Metalsd All Russia Petroleum Research Exploration Instituted |
| Членство | Commission for Study of the Quaternaryd |
| Батько | Georgy Mirchinkd |
| Нагороди |
  |
Софія Георгіївна Мірчинк (3 (16) вересня 1913, Москва, Російська імперія — 20 грудня 1962, СРСР) — радянська геологиня-стратиграфиня, четвертинниця, неотектоністка, розсипниця. Член багатьох експертних комісій з оцінки родовищ золота в Західному Сибіру, на Лені і в Середній Азії[1].
Життєпис[ред. | ред. код]
Народилася 3 (16) вересня 1913 року в Москві. Старша дочка в сім'ї геолога, професора Георгія Федоровича Мирчинка[ru] (1889—1942)[2].
Освіта[ред. | ред. код]
Почала вчитися в 10 школі ХОНО Москви. Мріяла стати художницею-пейзажисткою.
1932 року отримала середню освіту на робітфаку.
Почала працювати препараторкою в Науково-дослідному геолого-розвідувальному нафтовому інституті[ru].
Протягом 1933—1938 років навчалася в Московському геологорозвідувальному інституті[ru], займалася науковою роботою під керівництвом О. М. Щукіної. Була колекторкою в експедиціях Геологічного інституту АН СРСР[ru] (1936—1938).
Робота в ЦНДГРІ[ред. | ред. код]
Працювала все життя в Московському геолого-розвідувальному інституті золота[ru] (НДГРІЗолото).
Була в експедиціях на Забайкаллі, Кузнецькому Алатау, Патомському нагір'ї, Єнісейському кряжі. Займалася геологічною зйомкою, питаннями стратиграфії докембрію і четвертинних відкладень. Основна робота була пов'язана з вивченням геології золотоносних розсипів.
Працювала за закритою тематикою на родовищах золота, велика частина робіт опублікована у вигляді звітів, які зберігаються у фондах ЦНДГРІ.
1948 року захистила в Інституті геологічних наук АН СРСР дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата геолого-мінералогічних наук з теми «Історія розвитку мезозою і кайнозою центральної частини Південно-Єнісейського кряжу і пов'язані з нею золотоносні розсипи». З'ясувала тісний зв'язок геології розсипів з новітніми тектонічними рухами.
Померла 20 грудня 1962 року[де?], після важкої нетривалої хвороби[3].
Нагороди та премії[ред. | ред. код]
- 1946 — Медаль "За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр .. "
- 1948 — Медаль «У пам'ять 800-річчя Москви»
Членство в організаціях[ред. | ред. код]
- Комісія з вивчення четвертинного періоду[ru][4].
- Вчена рада Центрального науково-дослідного геолого-розвідувального інституту Главгеології при Раді міністрів СРСР.
- Експертні комісії з оцінки родовищ золота в Сибіру і Середньої Азії.
Пам'ять[ред. | ред. код]
1962 року на честь С. Г. Мірчинк було названо вулицю в місті Балей, Читинської області[5].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Потери науки // Известия АН СССР. серия геологическая. 1963. № 7.
- ↑ Гербова В. Г. Четвертичная геология в трудах Г. Ф. Мирчинка. Труды ГИН; Выпуск 239 [Архівовано 21 грудня 2018 у Wayback Machine.]. М. Наука, 1973. С. 17.
- ↑ Памяти С. Г. Мирчинк // Труды ЦНИГРИ. Выпуск 52. 1963. С. 229—231.
- ↑ Мирчинк Софья Георгиевна [Некролог] // Бюллетень Комиссии по изучению четвертичного периода [Архівовано 6 травня 2021 у Wayback Machine.]. 1965. № 30. С. 176—177.
- ↑ Турбин Л. Н. Академик Мирчинк Г. Ф.: Знаток истории земли. Минск: Белорусская наука, 1999. С. 20.
Посилання[ред. | ред. код]
- З вічності — з любов'ю [Архівовано 29 березня 2020 у Wayback Machine.] (лист до С. Г. Мірчинк) у проєкті «Маленькі історії».
- Бібліографія друкованих праць в інформаційній системі «Історія геології і гірничої справи[ru]» РАН.
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |