Містечко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Картинки старого Гурзуфа. Крим

Місте́чко (біл. мястэчка, пол. miasteczko, англ. town, яп. , лит. miestelis, латис. miests, їд. שטעטל‎, «штетл»):

  1. різновид поселення в різних країнах світу меншого за місто, але більшого за село.
    Сучасною розмовною українською мовою містечками звуть переважно селища міського типу. Інколи до них відносять ряд селищ, великих сіл і маленькі міста України.
    Аналогом українських містечок є, наприклад, англійський таун (town) або японський мачі (町, machi).
  2. група житлових або службових будинків, об'єднаних за своїм призначенням.

Містечко як різновид поселення в різних країнах світу[ред. | ред. код]

В Росії містечко є одним із різновидів сільського населеного пункту (наприклад, Десятина).

Європа[ред. | ред. код]

Західна Європа[ред. | ред. код]

В Англії, Німеччині, Норвегії та інших країнах Європи аж до 19-го століття існували, так звані, англ. Market Towns (ярмаркові міста), які не були визнані монархом як міста, проте мали торговельно-ремісниче населення і право на організацію ярмарку.

Східна Європа[ред. | ред. код]

В часи Речі Посполитої містечко з характерним для міста торговельно-ремісничим населенням і аналогічною інфраструктурою і плануванням відрізнялося від міста, як правило, меншою площею і меншою кількістю населення. Деякі містечка отримували з часом статус міста. Інші переходили до категорії селищ або сіл.

Містечко як офіційна назва типу поселення існувала в Угорщині з чотирнадцятого століття до 1871 року, у Польщі до 1918 року. Назву також перестали офіційно вживати з приходом більшовиків на території Білорусі та України у 1920-х роках XX століття. Постанова ВУЦВК від 28 жовтня 1925 року[1] скасувала термін «містечко» для означення нижчої ланки міських поселень. Його було замінено на «селище міського типу» — уніфіковану назву для території всього СРСР. Новий термін, з одного боку, був занадто громіздкий, а з іншого — не відображав особливостей систем розселення, які склалися в національних республіках [2][3].

Єврейські містечка[ред. | ред. код]

В часи Речі Посполитої існували єврейські містечка (штетл). За часів смуги осілості євреї в Російській імперії з одного боку були обмежені у праві проживання в містах, а з іншого не мали права на сільськогосподарську діяльність. Саме тому в другій половині XIX століття більшість з понад 1,5 мільйонів євреїв проживало саме в містечках.

Азія[ред. | ред. код]

Японія[ред. | ред. код]

Докладніше: Містечка Японії

В Японії містечка мачі (町) почали виникати у 13 — 14 століттях як ремісничо-торговельні центри. За місцем розташування поселення вирізняють:

  • призамкові містечка (城下町) — у стін замку або підніжжя замкової гори.
  • прихрамові містечка (門前町) — біля буддистського монастиря, рідше синтоїстського святилища.
  • храмові містечка (寺内町) — на території буддистського монастиря.
  • присвятилищні містечка (鳥居前町) — біля синтоїстського святилища чи синтоїстського святилища.
  • постоялі містечка (宿場町) — на основі постоялих дворів
  • портові містечка (港町) — на основі порту

Починаючи з другої половини 19 століття, низка великих японських містечок отримують статус міст ші (市).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Постанова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету і Ради Народніх Комісарів УСРР. ЗУРРСУУ/1925/1/80/Про загальну назву селищ міського типу — Вікіджерела. uk.wikisource.org (uk). Процитовано 2021-11-13. 
  2. Андрощук О. В. Міські поселення в системі територіального устрою УРСР 40-60-Х років XX ст. // Краєзнавство. — 2006. — № 1—4.[недоступне посилання з липня 2019]
  3. Адміністративно-територіальний устрій України. Історія і сучасність / За ред. В. Яцуби. — К., 2002. — С. 42.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]