Містки (Пустомитівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Містки
Країна Україна Україна
Область Львівська
Район/міськрада Пустомитівський
Рада/громада Містківська сільська рада
Код КОАТУУ 4623684201
Облікова картка с. Містки 
Основні дані
Засноване 1515
Населення 655
Площа 2,96 км²
Густота населення 221,28 осіб/км²
Поштовий індекс 81119[1]
Телефонний код +380 3230
Географічні дані
Географічні координати 49°42′55″ пн. ш. 23°50′51″ сх. д. / 49.71528° пн. ш. 23.84750° сх. д. / 49.71528; 23.84750Координати: 49°42′55″ пн. ш. 23°50′51″ сх. д. / 49.71528° пн. ш. 23.84750° сх. д. / 49.71528; 23.84750
Середня висота
над рівнем моря
279 м
Водойми р. Ставчанка
Відстань до
обласного центру
22,2 км
Відстань до
районного центру
3,2 км
Найближча залізнична станція Містки
Відстань до
залізничної станції
1,2 км
Місцева влада
Адреса ради 81119, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Містки; тел. 2-56-25
Карта
Містки is located in Україна
Містки
Містки
Містки is located in Львівська область
Містки
Містки

Мі́сткисело в Україні, у Пустомитівському районі Львівської області. Відстань до райцентру становить 3,2 км, що проходить автошляхом місцевого значення. Відстань до найближчої залізничної станції Містки становить 1,2 км.

Містки разом з селами Диб'янки, Малинівка, Полянка належать до Містківської сільської ради. Населення становить 655 осіб.

Населення[ред.ред. код]

За даними 1880 року загальна чисельність населення селищної громади - гміни Містки (пол. Mostki) складала 748 осіб, з них: у Малинівці було 14 будинків, де мешкало 130 осіб, а у Містках - 61 будинок та 618 осіб відповідно. Склад населення села за релігійним віросповіданням, при загальній кількості населення - 748 осіб, розподілився наступним чином: римо-католики - 203 особи, греко-католики - 541 особа відповідно [2].

За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року в селі мешкало лише 655 осіб[3], а мовний склад села був таким:

Мовний склад населення Містків[4]
Мова Число ос. Відсоток
українська 644 98,47
російська 4 0,61
інші 7 0,92

Географія[ред.ред. код]

Містки на півночі межують з селами: Полянка, на півдні - з Малинівка, на заході - з Великим Любінем та Малим Любінем та на сході з колишнім селом Лісневичі (пол. Leśniowice), а нині передмістям Пустомит.

Водойми[ред.ред. код]

Води невеличкого потічка протікають через східну частину села та впадають до найбільшої притоки Щирки – річки Бартатівка.

Топоніми[ред.ред. код]

За твердженням старожилів, оскільки село знаходиться в низовинній місцевості, то навесні, після танення снігів, тут текли струмки та утворювалися заболочені ділянки. Для зручнішого переходу, жителі прокладали через рівчаки містки. Звідси й утворилася назва села – Містки. З часом наголос перейшов на перший склад [5].

Історія[ред.ред. код]

Перша письмова згадка про село, тоді ще під назвою Підмостки, датується XV століттям, а під нинішньою назвою Містки вперше згадується у документах, датованих 1515 роком.

Тут у своїх рідних Зіткевичів, власників Містків від 1815 року, проводив літні канікули Вінцент Поль, у майбутньому, відомий польський поет.

Наприкінці ХІХ століття в селі видобувався спеціальний сорт глини, з якої випалювали цеглу безпосередньо в Містках і саме з неї були збудовані стара школа, плебанія та церква.

У південно-західній околиці села залягали поклади каменю, з якого виробляли гіпс вироблявся в с. Глинна (нині - частина Пустомит). З гіпсу місцеві майстри виготовляли рамки для ікон, статуетки, замазували бочки для засолки капусти, а також використовували гіпс у будівництві.

Близько 18951905 років силами громади села збудовано хату-читальню, яка стала осередком культури для місцевих мешканців. У ній знайомилися з друкованим словом газет «Просвіта» і «Свобода», проводилися концерти, вечорниці.

Освіта[ред.ред. код]

У селі діє Містківська загальноосвітня школа I-III ступенів (директор - Іван Йосипович Москалюк)[6], а для найменших мешканців села працює дошкільний навчальний заклад на 40 місць.

Дошкільна освіта[ред.ред. код]

Силами сільської ради та завдяки бюджентим коштам, виділеними управлінням освіти Львівської обласної ради, у вересні 2015 року в селі розпочато реконструкцію незавершеного будівництва спортзалу під дошкільну установу [7].

І вже менше, як за рік, 30 липня 2016 року відбулася надзвичайно велика подія - відкриття дитячого садка на 40 місць [8]. Довгоочікувана подія зібрала чисельну місцеву громаду – дорослих і дітей. Око присутніх тішила, як сучасна будівля закладу, так і впорядкована прилегла до неї територія із чудовим дитячим майданчиком. На урочистостях, з нагоди відкриття дошкільної установи у Містках були присутні представники обласної та районної влади, зокрема, Народний депутат України Богдан Дубневич, голова райдержадміністрації Володимир Говенко та його заступник Ігор Хрунь, сільський голова Андрій Зелінський, депутати обласної ради Іван Лабай, начальник відділу освіти райдержадміністрації Мирослава Лісна [9].

Шкільництво: історія та сучасність[ред.ред. код]

Містківська загальноосвітня школа I-III ступенів була збудована у 2000 році.

Нині у школі працює 23 вчителі, з них: 8 вчителів мають вищу кваліфікаційну категорію, 5 — першу кваліфікаційну категорію, 3 — другу кваліфікаційну категорію, 6 - кваліфікаційну категорію "Спеціаліст", 1 - 9-ий тарифний розряд, а двом вчителям присвоєно педагогічне звання "Старший учитель". Високий рівень досягнень учнів у різноманітних конкурсах та фестивалях забезпечують заступники директора школи Н. Д. Плебанська та О. М. Газдун.

Кожного року у перших числах червня у школі відбувається пришкільний мовний табір, під керівництвом педагога-організатора Марії Василівни Журавльової.

Пам'ятки історії[ред.ред. код]

Пам'ятки архітектури[ред.ред. код]

На початку ХІХ століття в селі діяла парафіяльна церква Святого Миколая. Парафія церкви належала до Щирецького деканату Львівської архідієцезії УГКЦ.

Нині в селі діє церква Покрови Пресвятої Богородиці, яка належить до Пустомитівського Протопресвітерату Львівської Архиєпархії Української Греко-Католицької церкви. Адміністратором парафії Покрову Пресвятої Богородиці є о. Іван Патроник[10].

Інфраструктура[ред.ред. код]

В селі діють: сільська рада, Народний дім, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, стадіон.

У 1996-1997 роках на території села запрацював деревообробний комплекс АТЗТ "Світанок" [11].

Від 2002 року в селі працює приватне підприємство "Містки-ЮрСервіс", яке спеціалізується на наданні юридичних послуг населенню [12].

Персоналії[ред.ред. код]

  • Зиновій Матла — відомий діяч ОУН.
  • Петро Кордуба — священик, який очолював парафію Містків у 1918-1940 роках. За свої національні переконання не раз терпів, але й не каявся. Польська влада постійно попереджала о. Кордубу за те, що вів записи в церковних книгах українською мовою та виписував свідоцтва про народження для дітей шкільного віку українською мовою. А коли продовжував це робити, 2 вересня 1929 року його було заарештовано та притягнуто до кримінальної відповідальності, незважаючи на протести консисторії. Отець був справжнім духовним наставником і ініціатором добрих справ. Завдяки його підтримці в селі активно діяли «Просвіта», «Сільський господар», «Луг», «Сокіл», «Рідна школа». Все це пригадали йому більшовики в 1940 році. Вони не агітували священика, не попереджували. Для червоних визволителів метод був один — це сфабриковане, безпідставне звинувачення проти людини та її ув'язнення. Така доля судилася і о. П. Кордубі — його вивезли в Сибір, де він і загинув, розділивши сумну долю багатьох своїх односельців.

Джерела[ред.ред. код]

  • Sulimierski F., Chlebowski B., Walewski W. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich: Tom VІ (Malczyce — Netreba) / Warszawa: 1885.— 960 s. (пол.)
  • Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. Львівська область / АН УРСР. Ін-т історії; Голов. редкол.: П. Т. Тронько (голова) та ін. — Київ: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — 980 с.
  • Реабілітовані історією. Тернопільська область. Книга друга / Упор. Бажан О. Г., Гасай Є. О., Гуцал П. З. - Тернопіль: ТзОВ "Тернограф", 2012. – 864 с., іл.

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.