Місто людей Кіммерійських

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Місто людей Кіммерійських[1] — стародавнє місто-порт кіммерійців (білозерської культури), що існувало на території сучасного Миколаєва близько 1250—925 років до н. е.[2] Це найстаріше місто на території України, що згадується у писемних джерелах. [3] На сьогодні археологічне городище знаходиться у заповіднику Дикий Сад.

Реконструкція «Міста Кіммерійського» на основі археологічних досліджень (зображено лише розкопані будівлі)[4]

Розташування та структура міста[ред. | ред. код]

Місто Кіммерія розташоване в історичному центрі сучасного міста Миколаєва, при злитті річок Південний Буг та Інгул. У плані місто побудоване у формі овалу, витягнутого по вісі Пд-С–Пн-З. Площа городища 6—7 га[5]. Приміщення розташовані вздовж річки Інгул в три-чотири ряди і практично примикають одне до одного, створюючи, таким чином, єдиний архітектурний комплекс, який розкинувся у формі дуги.

В місті знаходились споруди різного призначення: господарські сховища, ремісничі майстерні (гончарні, металургійні, кострорізні), ритуальні будівлі та системи укріплень, також в центральній частині міста існувала незабудована площа для народних зібрань. Споруди міста були побудовані з кам'яних плит, кам'яної кладки, вапняку та глини.[6]

Структурно місто складалося з трьох частин: «цитаделі», «передмістя» та «посаду», розташованого за зовнішнім ровом. Оборонна стіна цитаделі міста мала 2-2,5 метра у висоту і 3 метри завширшки.[7]

Населення міста складало близько 1 тисячі мешканців.[8]

На території «цитаделі» жила еліта. Про це свідчать залишки потужних кам'яних фундаментів і невелика кількість господарських ям. Еліта не «засмічувала» свої будинки сховищами для продуктів і кухнями – їжу готували в «передмісті» й приносили в будинки знаті. У той же час, у передмісті господарських ям набагато більше, а кам'яних кладок тут нема. Звідси висновок — тут жили бідніші люди.

На основі знахідок останніх десятьох років учені зробили ще один цікавий висновок: елітою в городищі були не військові вожді, а майстри, які володіли ремісничими навичками і знаннями. Про це свідчать розкопані на території цитаделі майстерні: косторізна, гончарна, ливарна.

Історія міста[ред. | ред. код]

Давньогрецький поет Гомер у поемі «Одіссея» писав, що країна і місто кіммерійців знаходиться біля входу до потойбічного світу.

Закотилось сонце й покрилися тьмою усі шляхи, а судно наше досягло кінця глибокого океану. Там народ і місто людей кіммерійських». [9]

Реальність цього народу підтверджують і ассирійські клинописні джерела. В 722-715 p. до н. е. вони зафіксували перемогу кіммерійців над урартським царем Руссою.

В часи свого розквіту місто ймовірно існувало як важливий і найпівнічніший чорноморський порт, що поєднував торгові зв'язки кімерійців з греками та ассирійцями. В місто по водним шляхам стікалися люди і товари зі всієї Кіммерії та інших північних племен. [10]

Хронологія археологічних розкопок[ред. | ред. код]

  • Влітку 2008 року в городищі було знайдено скарб, що складається з 12 сокир кельтів.
  • У червні 2009 року в городищі Дикий Сад (на розі Набережної і Артилерійській) археологи виявили унікальну знахідку. В ході проведення досліджень в заповненні рову цитаделі городища був зафіксований кам'яний фундамент другого моста через рів. Ця знахідка є унікальною і остаточно підтверджує той факт, що Дикий Сад був не просто поселенням ремісників, землеробів і скотарів, а регіональним центром кінця ІІ тисячоліття до нашої ери зі складною соціальною організацією. Нові відкриття дозволяють зробити висновок, що Дикий Сад міг бути своєрідною «столицею» території від Дунаю до Дніпра і від узбережжя Чорного моря до півночі сучасних Миколаївської, Одеської та частково Херсонської областей.
  • В липні 2016 року було розкопано будинок-майстерню ремісника-косторіза, площею 56 м². Всього на 2016 рік було розкопано 50 об'єктів городища, також було встановлено, що місто мало свій план забудови. [13]
  • У 2017 році знайдено предмети з чорного базальту, серед яких розтиральник — пристрій для подрібнення. Оскільки на території Миколаєва чорного базальту немає, то дійшли висновку, що ці предмети завезені з Греції, країн Азії або Єгипту. Це ще раз вказує на тісні зв’язки жителів «Дикого саду» з іншими народами. Також, над кладкою зі східного боку одного з розкопаних приміщень були виявлені фрагменти античної амфори, датованої V століттям до нашої ери.[14]

Галерея[ред. | ред. код]

Зовнішній і внутрішній вигляд житла «міста кіммерійців», комп'ютерна реконструкція 2006 року.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
  2. Известия Гомельского государственного университета имени Ф.Скорины, No 4 (85), 2014 УДК902.2 (477.73)Городище «Дикий Сад» в контексте социально-экономических и культурных связей балтийского и черноморского регионов XІII –XI вв. до н.э. К.В.ГОРБЕНКО
  3. КІммерІйцІ
  4. План-схема розкопок Дикого Саду
  5. "Дикий сад", сучасник Трої. Чому він досі не став музеєм?
  6. УДК 902.2(477.73) К. В. ГОРБЕНКО м. Миколаїв АРХЕОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ НА ТЕРИТОРІЇ ГОРОДИЩА ДИКИЙ САД У 2013–2014 РОКАХ
  7. УДК 902.2 (477.73) К. ГОРБЕНКО АРХЕОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ НА ТЕРИТОРІЇ ГОРОДИЩА ДИКИЙ САД В 2011–2012рр.
  8. Николаевская «Троя» перестала быть свалкой и удивила сенсационными находками
  9. Кіммерійці, скіфи та сармати.
  10. Географічне розташування давнього міста
  11. Дикий Сад - ровесник Трої. 2007 рік.
  12. Создание парка-музея под открытым небом, городища Дикий Сад // Миколаївська міська рада. Офіційний портал
  13. В городище «Дикий сад» нашли старинное жилье ремесленников
  14. Миколаївські археологи знайшли у Дикому Саду фрагменти античної амфори

Джерела та література[ред. | ред. код]