Перейти до вмісту

Місто середини світу

Координати: 0°00′08″ пд. ш. 78°27′21″ зх. д. / 0.0022222222222222° пд. ш. 78.455833333333° зх. д. / -0.0022222222222222; -78.455833333333
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Місто середини світу
Монумент Екватора
0°00′08″ пд. ш. 78°27′21″ зх. д. / 0.0022222222222222° пд. ш. 78.455833333333° зх. д. / -0.0022222222222222; -78.455833333333
Типмузейний парк і пам'ятник
Відкрито1935
Країна Еквадор Редагувати інформацію у Вікіданих
РозташуванняSan Antonio de Pichinchad Редагувати інформацію у Вікіданих
Місто середини світу. Карта розташування: Еквадор
Місто середини світу
Місто середини світу
Місто середини світу (Еквадор)
Мапа
CMNS: Місто середини світу у Вікісховищі

Місто Середини Світу (ісп. Ciudad Mitad del Mundo, трансліт. Сьюдад-Мітад-дель-Мундо) — це ділянка землі, що належить префектурі провінції Пічинча в Еквадорі. Вона розташована в парафії Сан-Антоніо, кантон Кіто(інші мови), за 26 км на північ від центру Кіто. На території комплексу розташований Монумент Екватора, який позначає приблизне розташування екватора (на честь якого й названо країну) та вшановує франко-іспанську геодезичну експедицію XVIII століття, яка визначила його орієнтовне місце розташування. Тут також знаходиться Етнографічний музей Мітад-дель-Мундо — музей, присвячений етнографії корінних народів Еквадору.

Монумент заввишки 30 метрів (98 футів) був збудований у період з 1979 по 1982 роки архітектором і підрядником Альфредо Фабіаном Паесом у співпраці з Карлосом Манчено, тодішнім президентом Провінційної ради Пічинчі, і став заміною старішого та меншого за розмірами монумента, спорудженого урядом Еквадору під керівництвом географа Луїса Туфіньо у 1936 році[1]. Монумент виготовлений із заліза та бетону й облицьований відшліфованим андезитовим каменем. Його побудували для вшанування Першої геодезичної місії(інші мови) Французької академії наук, яку очолювали Луї Ґоден(інші мови), П'єр Бугер і Шарль Марі де Ла Кондамін(інші мови). У 1736 році вони провели експерименти для визначення ступеня стиснення Землі біля полюсів, порівнюючи довжину одного градуса меридіана в екваторіальній зоні з аналогічним вимірюванням у Швеції[2]. Старий монумент згодом перенесли на 7 км (4,3 милі) — до селища Калакалі, що неподалік[3].

На цій же території також розміщується колишня штаб-квартира Союзу південноамериканських націй, однак вона більше не використовується після виходу Еквадору з організації у 2019 році[4][5]. Всупереч поширеній думці, точно на екваторі розташовані лише два об'єкти, що становлять інтерес: археологічна пам'ятка Катекілья(інші мови) та сонячний годинник Кітсато(інші мови)[6][7][8].

Французька геодезична місія

[ред. | ред. код]
Жовта лінія розділяє 2 півкулі

Розташування екваторіальної лінії визначили під час експедиції 1736 року, відомої як Французька геодезична місія(інші мови). Хоча дослідження згодом дозволили точніше визначити форму та розміри Землі, астрономи, які брали участь в експедиції, не врахували можливість того, що на цих «екваторіальних» землях протягом сотень років існували високорозвинені географічні досягнення. Поки вчені намагалися виміряти довжину одного градуса широти в цій частині планети, неподалік від місця, де вони вважали, що проходить екватор, виявлено руїни різних типів, побудовані культурою Кіту-Кара. Згодом стало відомо, що «Геодезична місія» помилилася в точних координатах проходження лінії екватора — їхні вимірювання справді підтвердили, що Земля сплюснута біля полюсів, а не витягнута (як яйце), однак визначення місця екватора було неточним — з похибкою в 240 метрів (790 футів). Залишки руїн Катекільї(інші мови), виявлені під час експедиції між 1735 і 1745 роками, насправді розташовані точно на широті 0 (0°0′0″N 78°25′43″W), тобто в точці, де екватор перетинає Землю.

У 1935 році уряд Еквадору звів десятиметровий монумент на честь французької експедиції під керівництвом місцевого географа Луїса Гудіно. У 1972 році цей монумент замінили на новий, тридцятиметровий під назвою ісп. Ciudad Mitad del Mundo, трансліт. Сьюдад-Мітад-дель-Мундо, досл. «Місто Середини Світу».

Розбіжність у розташуванні екватора

[ред. | ред. код]
Сьюдад-Мітад-дель-Мундо з тераси на висоті 30 метрів на вершині монумента
Перший монумент в Калакалі

На основі даних, отриманих Луїсом Туфіньо, вважалося, що екватор проходить саме через два згадані об'єкти. Однак згідно з вимірюваннями, заснованими на Всесвітній геодезичній системі WGS84, яка використовується в сучасних GPS-пристроях і геоінформаційних системах, екватор насправді проходить приблизно на 240 метрів північніше від позначеної лінії.

Протягом багатьох років незліченна кількість туристів фотографувалася, стоячи по обидва боки лінії, нанесеної по центру сходів, що виходять на схід, і через площу.

Пірамідальний монумент, кожна сторона якого зорієнтована відповідно до сторін світу, увінчаний глобусом діаметром 4,5 метра, який важить 5 тонн. Усередині монумента розміщено невеликий музей, де представлена різноманітна колекція предметів корінної культури Еквадору(інші мови): одяг, описи різних етнічних груп, приклади їхніх традиційних занять.

Комплекс Сьюдад-Мітад-дель-Мундо також має інші розваги, зокрема планетарій, мініатюрну модель міста Кіто, а також ресторани. У вихідні дні на Центральній площі комплексу проводяться різноманітні музичні та культурні заходи для туристів. Крім того, на території розташовано багато магазинів із ремеслами місцевого виробництва та кафе, де подають традиційні страви у стилізованому колоніальному містечку.

У 2021 році тут знімалася частина 8 серії 13 сезону програми «Світ навиворіт» про Еквадор, де Дмитро Комаров відвідав пам'ятник, а також «точнішу» версію лінії екватора[9]. Поруч з головним пам'ятником Монумент Екватора Дмитро Комаров та адміністрація Середини Світу підняли прапор України розміром 3×6 метрів[9][10].

Сонячний музей Інтіньян

[ред. | ред. код]
Штаб-квартира Союзу південноамериканських націй

За 200 метрів (660 футів) на північний схід від Етнографічного монумента є приватна місцева атракція, відома як Сонячний музей Інтіньян. Його збудовано з метою позначити екватор, хоча за сучасними вимірюваннями він вже не перебуває на справжній екваторіальній лінії[11].

Окрім експозицій, присвячених культурі Еквадору, музей переважно приваблює довірливих туристів. Заклад позиціонує себе як місце науково-природничого туризму[12]. Екскурсоводи демонструють різноманітні «трюки», які начебто можливі лише на екваторі — зокрема, як вода у раковині закручується вліво або вправо залежно від напрямку обертання (що пояснюється ефектом Коріоліса)[13]. Однак сила Коріоліса не має впливу на напрям стоку води в побутових умовах, оскільки такі масштаби занадто малі, щоб відчувати дію цієї великомасштабної сили[12][14]. Інший популярний трюк у музеї — балансування яйця на вістрі. Вважається, що це нібито легше зробити на екваторі через наявність локального максимуму магнітного поля. Проте балансування яйця однаково можливе в будь-якій точці Землі та не залежить ні від магнетизму, ні від сили Коріоліса[12]. Також подається демонстрація уявного ослаблення м'язів на екваторі через низьку широту. Це пов'язується з нібито послабленням певних фізичних сил поблизу екватора. Проте багато з демонстрацій та заяв, які роблять екскурсоводи, суперечать одна одній, і деякі гіди самі визнають, що близькість до екватора жодним чином не впливає на подібні експерименти[15][16][17].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Del Castillo, Eduardo (1986). Geografía del Ecuador. Quito-Ecuador: Libresa. с. 5. ISBN 997880029-8.
  2. ↑ Lafuente, Mazuecos, Antonio (1992). Los Caballeros del Punto Fijo. Abya-Yala. с. 70.
  3. ↑ Del Castillo, Eduardo (1986). Geografía del Ecuador. Quito-Ecuador: Libresa. с. 6. ISBN 997880029-8.
  4. ↑ Llega Alí Rodríguez a Ecuador para asumir Secretaría General de Unasur. Spanish People Daily. 14 червня 2012. Архів оригіналу за 4 лютого 2014. Процитовано 30 червня 2012.
  5. ↑ Darle utilidad al edificio de la Unasur entre los planes del Ministerio de Cultura. 3 червня 2021. Процитовано 3 червня 2021.
  6. ↑ Cobo, Cristóbal (2004). El sitio arqueológico Sobre el Monte Catequilla en la Latitud Cero. Memorias del Simposio ARQ-13 del 51 Congreso Internacional de Americanistas (Spanish) . Chile: Pereira editores.
  7. ↑ Awake!. Nahua/Maya Number system AMAZING DISCOVERIES at EARTH'S EQUATOR. Архів оригіналу за 5 травня 2012. Процитовано 8 липня 2012.
  8. ↑ Instituto Geográfico Militar de Ecuador (24 січня 2005). Memoria Técnica de la Determinación de la Latitud Cero (Spanish) .
  9. ↑ а б Дивитись Світ Навиворіт 13 сезон 8 серія. Еквадор. Як вирощують банани для експорту в Україну на сайті 1+1 онлайн. Офіційний сайт каналу 1+1 (укр.). Процитовано 9 квітня 2025.
  10. ↑ МИР НАИЗНАНКУ (18 грудня 2021). Как выращивают бананы для экспорта в Украину. Мир Наизнанку 13 сезон 8 серия. Эквадор. Процитовано 9 квітня 2025 — через YouTube.
  11. ↑ 12/12: Mitos de la Mitad del Mundo. Архів оригіналу за 30 квітня 2017. Процитовано 27 червня 2012.
  12. ↑ а б в Palmer, Rob (8 січня 2020). Ecuadorian Equatorial Pseudoscience. skepticalinquirer.org. Skeptical Inquirer. Процитовано 12 січня 2020.
  13. ↑ Mikkelson, Barbara. Flush Bosh.
  14. ↑ Почему в разных полушариях Земли вода в раковине закручивается по-разному: ученые дали ответ. ФОКУС (рос.). 13 липня 2023. Процитовано 9 квітня 2025.
  15. ↑ Palmer, Rob (8 січня 2020). Ecuadorian Equatorial Pseudoscience. skepticalinquirer.org. Skeptical Inquirer. Процитовано 12 січня 2020.
  16. ↑ Penn State University, «Bad Coriolis»
  17. ↑ Bad Astronomy, «Stand an egg on end»

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Місто середини світу


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Місто_середини_світу&oldid=46691278