Міське кладовище № 2 (Харків)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Міський цвинтар №2 (Харків))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Міське кладовище № 2 (Харків)
Брама старої частини некрополя і колишня лютеранська каплиця. 2017 р.
Брама старої частини некрополя і колишня лютеранська каплиця. 2017 р.
Інформація про цвинтар
50°00′35″ пн. ш. 36°15′17″ сх. д.H G O
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування Харків
Відкрито 1830
Стан закрите[1]
Площа 16,9 га[1]
Адреса:
Пушкінська вулиця, 102

Міське кладовище № 2 (Харків). Карта розташування: Харківський район
Міське кладовище № 2 (Харків)
Міське кладовище № 2 (Харків)
Міське кладовище № 2 (Харків) (Харківський район)

Міське́ кладови́ще № 2[1] — некрополь на території Харкова, який складається з двох частин, розділених Журавлівським узвозом. Побутують та зустрічаються в документах і літературі також назви: Харківське міське кладовище № 2, 2-ге міське кладовище (Харків), Харківський цвинтар № 2[2]. Традиційно служить для поховання найбільш заслужених харків'ян. Південна частина, більш стара, є нині найдавнішим серед існуючих кладовищ Харкова.

Історія некрополя[ред. | ред. код]

Перші поховання на території некрополя здійснювала лютеранська громада Харкова. На північно-східній околиці міста від початку ХІХ століття селилися лютеранські родини; сучасна Пушкінська вулиця спершу називалася Німецькою. У 1830 році в цій місцевості було споруджено кірху (не збереглася); приблизно тоді ж пастор Йоган Розенштраух домігся дозволу на відкриття на віддаленій частині Німецької вулиці лютеранського кладовища. У 1880-ті роки біля входу до кладовища було споруджено цегляну каплицю (тепер — приміщення контори).

За радянського часу лютеранський некрополь було перетворено на 2-ге міське кладовище. Його стара частина має площу близько 7 га. Після кровопролитних боїв за Харків у ході Другої світової війни було упродовж 1943—1948 років сформовано військовий меморіал з братських і окремих могил воїнів Червоної армії (Воїнська меморіальна дільниця міського кладовища № 2) площею 900 кв. м[3]. Його розташували північніше від старої частини 2-го кладовища, за узвозом Весніна (тепер Журавлівським узвозом). Тут склалася нова частина 2-го кладовища площею близько 10 га, з цехом для виробництва надгробків. Деякі поховання було перенесено на 2-ге кладовище внаслідок ліквідації розташованого на протилежному боці Пушкінської вулиці 1-го кладовища (тепер його місце займає Молодіжний парк) та деяких інших некрополів.

Відтоді на міському кладовищі № 2 (переважно на його північній частині) здійснювалися поховання Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, очільників області й міста, керівників значних підприємств, старих більшовиків, видатних діячів науки, техніки, культури і мистецтва. Чимало надгробків являють собою виразні твори меморіальної пластики, виконані професійними митцями.

Нині кладовище закрите для поховань[1], ділянки під могили надаються лише у виняткових випадках. Утримувачем кладовища є комунальне підприємство «Ритуал» Харківської міської ради[1].

Поховання[ред. | ред. код]

На території старої та нової частин цвинтаря загалом поховані:

Державні, політичні та громадські діячі[ред. | ред. код]

Військові діячі[ред. | ред. код]

Діячі науки і техніки[ред. | ред. код]

Літератори[ред. | ред. код]

Актори, режисери[ред. | ред. код]

Художники, архітектори[ред. | ред. код]

Композитори, музиканти[ред. | ред. код]

Герої Радянського Союзу (крім згаданих вище)[ред. | ред. код]

Герої Соціалістичної Праці (крім згаданих вище)[ред. | ред. код]

Герої України (крім згаданих вище)[ред. | ред. код]

Об'єкти культурної спадщини[ред. | ред. код]

Значна кількість поховань міського кладовища № 2 перебуває під охороною держави як пам'ятки історії. Зокрема, надгробок Григорія Квітки-Основ'яненка є пам'яткою національного значення; на кладовищі налічуються 188 індивідуальних та 7 комплексних чи братських поховань у статусі пам'яток місцевого значення (за станом на липень 2017 р.[4]), визначено низку щойно виявлених пам'яток. Будинок колишньої лютеранської каплиці вважається пам'яткою архітектури місцевого значення.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]