Мітельшнауцер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мітельшнауцер

Мітельшнауцер (нім. Mittelschnauzer від нім. mittel - середній, нім. schnauze - морда), середній шнауцер, стандартний шнауцер, останнім часом часто іменується просто шнауцер - службова собака середньої величини, що належить до групи шнауцерів, висотою 45-50 см . Характерні риси: забарвлення «перець з сіллю» (кожен остьовий волосок має зони - білі і чорні) або чорний, жорстка шерсть, квадратний формат, велика голова з густими довгими бровами й бородою, морда поступово звужується від вух до носа. Вуха і хвіст інколи куповані. Шнауцери - добрі, дуже активні, спортивні собаки, вони добре ладнають з дітьми і безмежно віддані хазяїнові. Здатні охороняти і захищати житло.

Характер[ред.ред. код]

Типовою особливістю мітельшнауцера є його живий темперамент, який поєднується з розважливим спокоєм. Для нього характерно грайливість і неймовірна відданість своєму господареві. Він дуже любить дітей, непідкупний, пильний і все ж не брехлів. Недовірливо ставиться до сторонніх, завжди напоготові. Високорозвинені органи чуття, розум, здатність до вдосконалення, безстрашність, витримка і стійкість до негоди і хвороб дають мітельшнауцеру всі передумови як виняткової собаки для сім'ї, караульної служби та супроводу.

Використання[ред.ред. код]

У минулому мітельшнауцери використовувалися досить різноманітно: для охорони стаєнь, комор та інших господарських будівель, лову щурів, полювання. З розвитком громадського транспорту - диліжансів, ці собаки знайшли ще одне застосування. Шнауцер супроводжував диліжанс, біг поруч з ним або попереду. Завданням собаки було якомога раніше виявити - відчути, почути - людей у навколишньому лісі і голосом попередити про небезпеку візника, листоношу, пасажирів, щоб напад не застав людей зненацька.

Під час Першої світової війни мітельшнауцери служили у Червоному Хресті як санітарні собаки, а також застосовувалися для зв'язку між окремими військовими підрозділами німецької армії.

Зараз представників цієї породи використовують і як службових собак, наприклад на митниці, і для охорони майна, і для особистої охорони, але найчастіше мітельшнауцер - це собака-компаньйон.

Догляд[ред.ред. код]

Шерсть шнауцерів, як і всіх жорсткошерстних порід, вимагає спеціальної обробки. Два рази на рік, коли починається линяння, здійснюють вищипування мертвого волосся - тріммінг (це робиться тому, що шнауцери не линяють природним чином). М'які частини, голову і вуха, шкіру шиї, щоб не заподіяти болю у найчутливіших місцях, слід обробляти спеціальними ножицями або машинкою для стрижки. При такому догляді у помешканні, де живе мітельшнауцер, практично не буває шерсті.

Забарвлення[ред.ред. код]

Чорний або «перець з сіллю».

Посилання[ред.ред. код]