Мітрюшкін Антон Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Антон Мітрюшкін
Антон Мітрюшкін
Особисті дані
Повне ім'я Антон Володимирович Мітрюшкін
Народження 8 лютого 1996(1996-02-08) (25 років)
  Красноярськ, Росія
Зріст 189 см
Вага 79 кг
Громадянство Росія Росія
Позиція воротар
Інформація про клуб
Поточний клуб Німеччина «Фортуна» (Д)
Номер 30
Юнацькі клуби
2003—2007
2008—2009
2009—2013
Росія СКА (Р-на-Д)
Росія «Ростов»
Росія «Спартак» (М)
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
2013—2015 Росія «Спартак» (М) 3 (-5)
2013—2015  Росія «Спартак-2» (М) 10 (-13)
2016—2020 Швейцарія «Сьйон» 66 (-111)
2016—2019  Швейцарія «Сьйон II» 15 (-22)
2020—н.ч. Німеччина «Фортуна» (Д) 0 (0)
2020—н.ч.  Німеччина «Фортуна II» 8 (-10)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
2011—2013
2012—2013
2014—2015
2014—2017
Росія Росія (U-16)
Росія Росія (U-17)
Росія Росія (U-19)
Росія Росія (U-21)
16 (-9+)
21 (-17)
9 (-8)
14 (-24)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Антон Володимирович Мітрюшкін (рос. Антон Владимирович Митрюшкин; нар. 8 лютого 1996, Красноярськ, Росія) — російський футболіст, воротар німецького клубу «Фортуна» (Дюссельдорф). Виступав за молодіжну збірну Росії. Переможець юнацького чемпіонату Європи 2013.

Життєпис[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Народився в Красноярську. У семирічному віці разом з родиною переїхав до родичів у Ростов-на-Дону. Батько, Володимир Мітрюшкін — багаторазовий чемпіон СРСР з хокею з м'ячем у складі красноярського «Єнісею»[1].

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

«Спартак»[ред. | ред. код]

Футболом починав займатися у школі ростовського СКА, поруч зі стадіоном якого проживав зі сім'єю. Першим тренером Антона став Костянтин Валентинович Бойко. Потім перейшов до табору іншого місцевого клубу — «Ростова»[2]. Тренуючись в складі головної команди міста, отримав запрошення зіграти за збірну Дитячої футбольної ліги. В одному зі змагань потрапив в поле зору селекціонерів столичного «Спартака»[2]. У підсумку у віці 14 років Мітрюшкін опинився в академії клубу, де почав працювати з тренером воротарів Юрієм Дарвіном[1]. На початку 2013 року потрапив до дублюючого складу команди, а вже наприкінці березня дебютував за «Спартак» в молодіжній першості Росії. 30 березня провів всі 90 хвилин в домашньому матчі з однолітками з «Кубані», яку «червоно-білі» виграли з мінімальним рахунком[3]. Уже в наступному матчі в Ростові-на-Дону проти своїх колишніх одноклубників Мітрюшкін знову з перших хвилин захищав ворота своєї команди. На 82-ій хвилині за рахунку 4:0 поступився місцем на полі Владиславу Терьошкін, а його партнери в кінцівці поєдинку змогли забити п'ятий м'яч[4]. 10 квітня головний тренер Валерій Карпін замість травмованого Сергія Песьякова запросив на тренування 17-річного Мітрюшкіна[5]. А вже на матч чергового туру Прем'єр-ліги проти «Амкара» вперше потрапив в офіційну заявку основного складу «Спартака»[6]. Після повернення з переможного чемпіонату Європи продовжив тренування з «основою», що почала підготовку до завершального матчу сезону з владикавказької «Аланією»[7].

За основний склад «Спартака» дебютував 8 березня 2014 в матчі проти «Терека», ставши наймолодшим основним воротарем в історії клубу. Уже на 33-ій секунді пропустив м'яч, який став єдиним у поєдинку.

5 вересня 2014 року взяв участь у матчі відкриття стадіону «Відкриття-Арена»[8], вийшовши на заміну[9].

«Сьйон»[ред. | ред. код]

1 лютого підписав зі швейцарським клубом «Сьйон» контракт за схемою «3,5+1»[10]. «Спартак» залишив за собою пріоритетне право викупу Мітрюшкіна в разі, якщо йому надійде пропозиція з клубу РФПЛ[11]. 23 квітня в матчі проти «Лугано» дебютував у швейцарській Суперлізі[12]. У наступному турі в матчі з лідером чемпіонату «Базелем» став найкращим гравцем матчу за версією уболівальників[13]. У матчі 34-го туру віддав гольову передачу та відбив пенальті[14].

Відбив два удари в післяматчевій серії пенальті в півфіналі Кубку Швейцарії проти «Люцерна» (0:0, по пенальті 6:5), тим самим допоміг команді вийти у фінал Кубку Швейцарії 2016/17. У другому турі сезону 2017/18 року в матчі з «Лозанною-Спорт» вивів команду з капітанською пов'язкою, ставши наймолодшим капітаном в історії клубу. Пошкодив хрящову тканину лівого колінного суглоба в матчі з «Грассгоппером» 26 листопада 2017 року. 4 грудня переніс операцію, проте процес відновлення затягнувся, і Мітрюшкін приступив до тренувань лише в січні 2019 року[15]. Наприкінці травня контракт продовжений на три сезони. 19 липня провів першу офіційну гру за півтора року — в домашньому матчі першого туру чемпіонат Швейцарії «Сьйон» програв «Базелю» 1:4[16]. 30 червня 2020 року Мітрюшкін покинув швейцарський клуб[17].

«Фортуна»[ред. | ред. код]

У липні 2020 року побував на перегляді в «Монако»[18], але після приходу Ніко Ковача вирішив не переходити в команду[19].

27 жовтня 2020 року підписав однорічний контракт з клубом «Фортуна» (Дюссельдорф)[20].

Кар'єра в збірній[ред. | ред. код]

За юнацьку збірну Росії, складену з гравців 1996 року народження виступав з 2011 року, коли дебютував за неї в товариському матчі. У 2012 році в її складі брав участь в міжнародному турнірі «Монтегю» і Меморіалі імені Віктора Баннікова[21]. На Меморіалі збірна посіла друге місце, у фіналі в серії пенальті поступившись збірній України. Мітрюшкін провів на вища вказаному турнірі три гри й пропустив один м'яч. 25 вересня 2012 роки зіграв у першому відбірковому матчі юнацького чемпіонату Європи 2013 року в Словаччині з однолітками з Чехії. У тому матчі пропустив 3 м'ячі[22]. Однак надалі збірна Росії обіграла збірні Данії та Чорногорії і вийшла в елітний відбірковий раунд. Тут збірна під керівництвом Дмитра Хомуха обіграла збірні Словенії та Англії з однаковим рахунком 2:1 і поступилася португальцям, але при цьому змогла завоювати путівку в фінальну частину турніру[23]. У фінальному турнірі, який проходив у Словаччині, в п'яти матчах Мітрюшкін пропустив лише один м'яч в основний час в матчі з італійцями. Півфінальна зустріч зі збірною Швеції завершилася нульовою нічиєю, а долю поєдинку й путівки в фінал вирішувалася в серії післяматчевих пенальті, яка завершилася з рахунком 10:9 на користь росіян. Антон відбив один м'яч від Мірзи Халваджіча, а потім в свою чергу реалізував свій удар[24]. Фінальна зустріч з Італією також завершилася «сухою» нічиєю, а в серії пенальті Мітрюшкін відбив три удари суперника, в результаті чого російська збірна перемогла 5:4 і стала переможцем юнацького чемпіонату Європи[25]. Після закінчення турніру в УЄФА відзначили гру юного росіянина, назвавши Мітрюшкіна найкращим гравцем першості[26].

У 2015 році став срібним призером юнацького чемпіонату Європи в Греції. На турнірі зіграв у матчах проти команд Нідерландів[27], Німеччини[28], Греції[29] та двічі Іспанії[30][31].

Досягнення[ред. | ред. код]

«Спартак» (Москва)
  • Росія Молодіжна першість Росії
    • Gold medal icon.svg Чемпіон (1): 2012/13
«Спартак-2» (Москва)
«Сьйон»
збірна Росії

Особисті[ред. | ред. код]

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Станом на 27 жовтня 2020 року
Клуб Ліга Сезон Ліга Кубки Єврокубки Загалом
Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
Росія «Спартак» (Москва) Прем'єр-ліга 2013/14 2 -3 1 -1 0 0 3 -4
2014/15 1 -2 0 0 0 0 1 -2
Загалом 3 -5 1 -1 0 0 4 -6
Швейцарія «Сьйон» Суперліга 2015/16 7 -11 0 0 0 0 7 -11
2016/17 35 -55 5 -9 0 0 40 -64
2017/18 16 -27 1 -2 2 -4 19 -33
2018/19 0 0 0 0 0 0 0 0
2019/20 8 -18 2 -1 0 0 10 -19
Загалом 66 -111 8 -12 2 -4 76 -127
Німеччина «Фортуна» (Д) Друга Бундесліга 2020/21 0 0 0 0 0 0 0 0
Загалом 0 0 0 0 0 0 0 0
Усього за кар'єру 69 -116 9 -13 2 -4 80 -133

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Антон Митрюшкин: «Всегда с отцом болели за «Спартак» (ru). Spartak.com. 2013-04-08. Архів оригіналу за 2013-05-22. Процитовано 2013-05-17. 
  2. а б Тимур Ганеев. (2013-05-13). Митрюшкин: «Моя цель — стать первым номером «Спартака» (ru). «Известия». Архів оригіналу за 2013-05-22. Процитовано 2013-05-17. 
  3. Спартак (мол.) — Кубань (мол.) 1:0 (ru). Sportbox.ru. 2013-03-30. Архів оригіналу за 2013-05-22. Процитовано 2013-05-17. 
  4. Ростов (мол.) — Спартак (мол.) 0:5 (ru). Sportbox.ru. 2013-04-05. Архів оригіналу за 2013-05-22. Процитовано 2013-05-17. 
  5. Митрюшкин тренировался с основой «Спартака» (ru). spartakworld.ru. 2013-04-10. Процитовано 2013-05-17. 
  6. Спартак (мол.) — Амкар (мол.) 2:0 (ru). Sportbox.ru. 2013-04-14. Архів оригіналу за 2013-05-22. Процитовано 2013-05-17. 
  7. Митрюшкин тренировался с основой (ru). Spartak.com. 2013-05-21. Архів оригіналу за 2013-05-23. Процитовано 2013-05-21. 
  8. Championat.com — «Спартак» и «Црвена Звезда» сыграли вничью в первом матче на «Открытие Арене» (рос.)
  9. Championat.com — Отчет о матче открытия стадиона «Открытие Арена» между командами «Спартак» Москва и «Црвена Звезда» Белград (рос.)
  10. «Сьон» объявил о переходе Митрюшкина и Гекаса (рос.)
  11. У «Спартака» есть приоритетное право выкупа Митрюшкина (рос.)
  12. SION VS. LUGANO 3 - 1 (en). soccerway.com. 2016—2004. 
  13. Антон Митрюшкин признан лучшим игроком матча с «Базелем» по версии болельщиков. Евроспорт. 2016-05-01. Процитовано 2016-06-27. 
  14. Вратарь Митрюшкин сделал голевую передачу и отразил пенальти в матче с «Туном». Чемпионат.com. 2016-05-17. Процитовано 2016-06-27. 
  15. Митрюшкин приступил к тренировкам. 
  16. Чудовищная ошибка Антона Митрюшкина. Как? (рос.)
  17. Иван Соколов. Антон Митрюшкин покинул «Сьон». www.championat.com (ru). Процитовано 2020-06-30. 
  18. Головин отметился голом в товарищеском матче «Монако», Митрюшкин вышел на замену (рос.)
  19. «У меня нет столько времени». Антон Митрюшкин покинул «Монако» (рос.)
  20. Бывший вратарь «Спартака» Митрюшкин стал игроком «Фортуны» (рос.)
  21. Антон Митрюшкин (ru). RFS.ru. Архів оригіналу за 2013-05-22. Процитовано 2013-05-17. 
  22. Чехия (U-17) — Россия (U-17) 3:0 (ru). Sportbox.ru. 2013-04-14. Архів оригіналу за 2013-05-22. Процитовано 2013-05-17. 
  23. Евгений Трушин, Евгений Вагин. (2013-03-29). На Евро через поражение (ru). «Газета.Ru». Процитовано 2013-05-17. 
  24. Россия (U-17) — Швеция (U-17) 0:0 (ru). Чемпионат.com. 2013-05-14. Архів оригіналу за 2013-05-22. Процитовано 2013-05-17. 
  25. Сборная России – чемпион Евро-2013! (ru). RFS.ru. 2013-05-17. Архів оригіналу за 2013-05-23. Процитовано 2013-05-21. 
  26. Richard Binks. (2013-05-19). 2013: Anton Mitryushkin (en). UEFA.com. Архів оригіналу за 2013-05-23. Процитовано 2013-05-21. 
  27. NETHERLANDS U19 VS. RUSSIA U19 1 - 0 (en). soccerway.com. 2015-07-07. 
  28. Россия (до 19) VS. Германия (до 19) 2:2 (en). soccerway.com. 2015—2007. 
  29. RUSSIA U19 VS. GREECE U19 4 - 0 (en). soccerway.com. 2015—2007. 
  30. SPAIN U19 VS. RUSSIA U19 1 - 3 (en). soccerway.com. 2015-10-07. 
  31. SPAIN U19 VS. RUSSIA U19 2 - 0 (en). soccerway.com. 2015—2007. 

Посилання[ред. | ред. код]