Мітрідат I (цар Парфії)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мітрідат (I)
грец. Mιθριδάτης
парф. Mihrdāt
Coin of Mithradates I of Parthia, Seleucia mint.jpg
грец. ΒΑΣΙΛΕΩΣ ΜΕΓΑΛΟΥ ΑΡΣΑΚΟΥ ΦΙΛΕΛΛΗΝΟΣ
Династія Аршакіди
Держава до 157 р. до н. е. — об'єднання парнів, сатрапія Гірканія(?)
з 157 р. до н. е. — Парфянське царство
Титул до 157 р. до н. е. — невідомо
157 р. до н. е. — 138 р. до н. е. — Цар (басилевс)
з 138 р. до н. е. — Великий Цар.
Форма влади автократія спадкова
Попередник Фраат (I)
Наступник Фраат (II)
Роки правління близько 171 р. до н. е. — близько 132 р. до н. е.
Біографічні дані
Рік народження невідомо
Батько Фріапат
Мати невідомо
Брати, сестри Фраат
дружина невідомо
Діти Фраат, Родогуна
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі


Мітрідат I (парф. Mihrdāt)(близько 171 — близько 132 до н. е.)[1] — п'ятий з відомих династів-Аршакідів та перший представник цієї династії, який прийняв титул цар та великий цар. Очолив парнів по смерті брата Фраата (I)[2] за невизначених обставин.

Розбудова Парфянського царства[ред. | ред. код]

У 166 р до н. е. Мідтідат виступив проти Селевкідів. Цю подію досить впевнено датовано за повідомленням Тацита (Hist. V. 8. 2.[3]) та Іудейськими джерелами (I Macc. 1. 44–59).

У 165 р.до н. е. Антіох IV Епіфан розпочав кампанію по замиренню бунтівних сатрапій, починаючи з Вірменії. Вельми ймовірно, що на цьому етапі Мітрідат не поспішав з активними діями. Скоріше за все, від оголосив себе незалежним правителем Гірканії.

Але у 164 р. до н. е., після звістки про смерть Антіоха, Мітрідат захопив Парфію, де у Гекатомпілі зразу ж викарбував серію монет з легендою грец. ΑΡΣΑΚΟΥ. Перші монети Мітрідата були стилістично схожі на монети його попередників — на аверсі голова царя у башлику ліворуч, на реверсі — цар у башлику на троні приймає лук.

До 157 р. до н. е. Мітрідат захопив Нісу, Мерв, Дрангіану, інші сатрапії Селевкідів на сході та переміг у війні з Евкратидом I, царем Бактрійського царства.

З 157 р. до н. е. на монетних дворах Міхрдаткірта (Старої Ніси) та Гекатомпіла було викарбувано низку серій монет з легендою грец. ΑΡΣΑΚΟΥ ΒΑΣΙΛΕΩΣ. Міхірдаткірт перетворено на династичний культовий центр Аршакідів та, вельми вірогідно, на селевкідський манер, було проголошено «Еру Аршакідів» (157 + три генерації царів-пращурів (по 30 років) = 247 р. до н. е.)

Після нетривалої перерви Мітрідат повів свої війська на захід, де захоплював одну за одною сатрапії Селевкідів — до 147 р. до н. е. парфяни вже захопили Мідію з Екбатанами, далі було незалежне царство Мідія Атропатена, і, в решті решт, у 141 р. до н. е. було захоплено Месопотамію, Вавілон та Селевкію, на монетному дворі якої були викарбувані монети Мітрідата.

Близько 140 р. до н. е. на східних кордонах Парфії з'явилися сакаравали. Війна з саками триватиме біля 30 років.

У 138 р. до н. е. Деметрій II Нікатор розпочав нову війну з парфянами, яка, як, відомо, закінчилася поразкою та ганебним полоном для Деметрія. В цей же час було підкорено й Персіду, якій надано широкої автономії (за іншими гіпотезами Персіда залишилася непідкореною).

Останні серії монет Мітрідата докорінно різнилися з його першими серіями. На них Мітрідата зображено як елліністичного правителя, з легендою на реверсі грец. ΒΑΣΙΛΕΩΣ ΜΕΓΑΛΟΥ ΑΡΣΑΚΟΥ.

Помер Мітрідат у 132 р. до н. е., залишивши нащадкам велике, але не впорядковане поліетнічне та мультикультурне царство.

Мітрідат (І) в античних джерелах[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. датування років життя та діяльності перших династів-Аршакідів наразі вельми умовне, та в подальшому може змінюватися
  2. (англ.) Parthia.com. Genealogy of Parthian Rulers.
  3. лат. «rex Antiochus demere superstitionem et mores Graecorum dare adnisus…Parthorum bello prohibitus est; nam ea tempestate Arsaces desciverat.»

Див. також[ред. | ред. код]