Мітягін Олександр Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мітягін Олександр Петрович
 Молодший сержант
Загальна інформація
Народження 28 травня 1979(1979-05-28)
Новомосковськ
Смерть 28 серпня 2014(2014-08-28) (35 років)
Маркине
Громадянство Україна Україна
Псевдо «Фізрук»
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС  Спеціальна міліція
Формування
Війни / битви Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Майстер спорту України
Майстер спорту України

Олекса́ндр Петро́вич Мітя́гін (28 травня 1979 — 28 серпня 2014) — молодший сержант батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Дніпро-1» МВС України, учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1979 року в місті Новомосковськ (Дніпропетровська область). Закінчив новомосковську ЗОШ № 18. Мама працювала медсестрою; батько — вчитель історії. Пройшов строкову службу в лавах ЗСУ; працював в правоохоронних органах, потім — інкасатором у «Приватбанку». Займався паверліфтингом (він і його брат Олексій — майстри спорту) та стрибками з парашутом у молодіжному десантному клубі «Батя»; відновив спортивний зал.[1]

Міліціонер, 4-й взвод 1-ї роти; батальйон патрульної служби міліції особливого призначення «Дніпро-1».

28 серпня 2014-го загинув у бою під Новоазовськом біля села Маркине — розвідувальна група натрапила на передовий підрозділ кадрових російських військових, які зайшли на територію України.

Після бою Мітягіна не знайшли ні серед поранених, ані серед убитих. Тоді ж поліг Дмитро Пермяков — вояків полонили та розстріляли. Станом на грудень 2014 року перебував в списках полонених.[2]

Після тривалих пошуків ідентифікований серед загиблих за експертизою ДНК. 17 серпня 2015 року похований у місті Новомосковськ.

Без Олександра лишились дружина та син; брат Олексій.[3]

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

  • Указом Президента України № 622/2015 від 3 листопада 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[4].
  • У Новомосковську вулицю Боженка (провулок Боженка) перейменовано на вулицю Олександра Мітягіна (провулок Олександра Мітягіна).
  • Рішенням Новомосковської міської ради № 1302 від 24 липня 2020 року присвоєно звання «Почесний громадянин міста Новомосковська» (посмертно)[5].
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 5, місце 26
  • Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[6]
  • нагрудний знак «Лицарський хрест Доблесті» 2 ступеню
  • На його честь перейменовано вулицю в Новомосковську
  • Майстер спорту України з паверліфтингу[7]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «Батьківщина» Новомосковська організувала турнір пам'яті свого земляка
  2. У російсько-терористичному полоні залишаються ще 490 українців. Список
  3. У Новомосковську відбувся турнір-пам'яті майстра спорту
  4. Указ Президента України від 3 листопада 2015 року № 622/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
  5. Про присвоєння звання «Почесний громадянин міста Новомосковська» (посмертно). novomoskovsk-rada.dp.gov.ua. Офіційний сайт Новомосковська міська рада. Архів оригіналу за 24 січня 2022. 
  6. Ранковий церемоніал вшанування загиблих героїв 29 серпня
  7. У Новомосковську пройшов турнір пам"яті героя АТО Олександра Мітягіна

Джерела[ред. | ред. код]