Міхаель Кречмер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Міхаель Кречмер
нім. Michael Kretschmer
 
Народження: 7 травня 1975(1975-05-07)[1][2][3] (48 років)
Герліц[3]
Країна: Німеччина
Релігія: євангелічна церкваd[4][3]
Освіта: Дрезденський університет прикладних наукd (2002)[3] і Дрезденський технічний університет
Партія: Християнсько-демократичний союз[3]
Нагороди:

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Мі́хаель Кре́чмер (нім. Michael Kretschmer; нар. 7 травня 1975, Герліц, НДР) — німецький політик, член ХДС, прем'єр-міністр федеральної землі Саксонії (з 2017), прихильник співпраці з Росією.

Життєпис[ред. | ред. код]

У 1991 році закінчив середню школу Герліца, у 1995 — пройшов курс навчання роботі із офісним електронним обладнанням, у 1998 році закінчив Школу додаткової освіти, у 2002 році отримав диплом інженера-економіста в Університеті прикладних наук в Дрездені[5].

З 2002 по 2017 роки — депутат Бундестагу. 1 грудня 2004 року став тимчасово виконуючим обов'язки генерального секретаря саксонського відділення Християнсько-демократичного союзу, 23 квітня 2005 року обійняв цю посаду на постійній основі. З 2009 по 2017 роки очолював партійну фракцію в Бундестазі. 9 грудня 2017 року обраний головою саксонської організації ХДС[6].

У вересні 2017 року на федеральних парламентських виборах до Бундестагу у виборчому окрузі району Герліц (Саксонія) поступився на виборах представнику партії АдН Тіно Хрупаллу[de].

Прем'єр-міністр Саксонії[ред. | ред. код]

18 жовтня 2017 року Станіслав Тілліх оголосив про свою відставку з посади голови Саксонії та запропонував Кречмеру замінити його[7][8].

На голосуванні 13 грудня 2017 року 69 зі 122 депутатів саксонського ландтагу проголосували за затвердження Кречмера на посаді прем'єр-міністра.

28 серпня 2022 року посол України в Німеччині Андрій Мельник повідомив, що скасував запрошення прем'єра Саксонії до України через його заклики про замороження війни та переговорів з Путіним[9].

У січні 2023 Кречмер висловився за ремонт газопроводу Північний потік та відновлення поставок російського газу[10].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Stammdaten aller Abgeordneten des Deutschen Bundestages
  2. Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
  3. а б в г д https://www.bundesrat.de/SharedDocs/personen/DE/laender/sn/kretschmer-michael.html
  4. http://www.bundestag.de/bundestag/abgeordnete18/biografien/K/kretschmer_michael/258576
  5. Michael Kretschmer. Архів оригіналу за 16 липня 2020. Процитовано 14 липня 2020. 
  6. Michael Kretschmer. Handelsblatt.com (німецькою). Handelsblatt. Архів оригіналу за 15 липня 2020. Процитовано 14 липня 2020. 
  7. Merkel Ally Resigns as Saxony’s Leader After Losses to AfD. Bloomberg.com (англійською). Bloomberg. 18 жовтня 2017. Архів оригіналу за 15 травня 2020. Процитовано 14 липня 2020. 
  8. Michael Kretschmer – vom Wahlverlierer zum Parteikapitän. Lvz.de (німецькою). Leipziger Volkszeitung. 10 грудня 2017. Архів оригіналу за 17 липня 2020. Процитовано 14 липня 2020. 
  9. Мельник заявив прем'єру Саксонії, що на нього більше не чекають в Україні. Українська правда. 28 серпня 2022. 
  10. Прем’єр Саксонії вимагає ремонту "Північного потоку" і не виключає поставок російського газу. РБК-Украина (укр.). Процитовано 18 січня 2023. 

Посилання[ред. | ред. код]