Міхаель Леві

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Міхаель Леві
фр. Michael Löwy
Michael Löwy, 2010 (cropped).jpg
Народився 6 травня 1938(1938-05-06)[1] (82 роки)
Сан-Паулу, Бразилія
Громадянство
(підданство)
Flag of France.svg Франція
Flag of Brazil.svg Бразилія
Діяльність соціолог, філософ, викладач університету, науковий співробітник
Alma mater Вища школа соціальних наук (1964)[2], Університет Париж-Декарт (1975)[3] і Університет Сан-Паулу
Науковий ступінь доктор філософії[d][2] (1964) і доктор філософії[d][3] (1975)
Науковий керівник Lucien Goldmannd і Louis-Vincent Thomasd[3]
Знання мов французька[4]
Заклад University of Kasseld, Вища школа соціальних наук, Університет Париж VIII, Національний центр наукових досліджень і Тель-Авівський університет
Посада Director of Research at CNRSd
Партія New Anticapitalist Partyd
Нагороди
IMDb nm10373306

Міхаель Леві або Мішель Льові (фр. Michael Löwy; нар. 1938, Сан-Паулу, Бразилія) — французько-бразильський соціолог і філософ-марксист. Активіст троцькістського і альтерглобалістського рухів: член Нової антикапіталістичної партії у Франції і Партії соціалізму і свободи в Бразилії, один із теоретиків Возз'єднаного Четвертого інтернаціоналу, неодноразовий учасник всесвітніх соціальних форумів, також пов'язаний із бразильським Рухом безземельних селян.

Директор з досліджень у галузі суспільних наук Національного центру наукових досліджень (НЦНИ, CNRS), викладає у Вищій школі соціальних наук, бере участь у роботі Міжнародного інституту досліджень і освіти.

У своїх книгах піднімає різноманітні питання: революція у раннього Маркса, экосоціалізм, історія сюрреалізму, теорія нерівномірного і комбінованого розвитку, марксизм Че Гевари, теологія визволення, лібертарний юдаїзм, романтизм, Франц Кафка, Дьордь Лукач, Вальтер Беньямін, марксизм і національне питання тощо.

Біографія[ред. | ред. код]

Виходець із сім'ї євреїв-іммігрантів з Відня, Міхаель Леві виріс в Сан-Паулу. Соціалізмом захопився у 16-річному віці після знайомства з працями Рози Люксембург. Вступив до Університету Сан-Паулу, де його викладачами були Фернанду Енріке Кардозу, Флорестан Фернандес і Антоніо Кандідо. Отримавши диплом в галузі соціальних наук в 1960 році, читав протягом року лекції з соціології в Університеті Сан-Жозе-ду-Ріу-Прету (штат Сан-Паулу).

У 1961 році вступив на докторантуру в Парижі, де працював під керівництвом відомого марксистського філософа і соціолога культури Люсьєна Гольдмана, який справив помітний вплив на його погляди. Він отримав ступінь доктора філософії в 1964 році, захистивши дисертацію на тему «Теорія революції у раннього Маркса» в Сорбонні.

Незабаром після цього Леві відправився в Ізраїль, куди переїхала його сім'я після військового перевороту 1964 року в Бразилії. Він вивчав іврит і став викладачем політичної філософії в Тель-Авівському університеті, однак став жертвою цькування через свої політичні погляди, і університет у 1968 році відмовився продовжити його контракт. На знак солідарності з ним соціолог Петер Ворслі, що поділяв нові ліві переконання Леві, запросив його працювати своїм помічником у Манчестерському університеті.

У 1969 році Леві повернувся в Париж для роботи з Нікососом Пуланзасом в Університеті Париж-VIII (Венсен), остаточно осівши у Франції. У 1970-х років працював над дисертацією про угорського філософа-марксиста Дьйордя Лукача під керівництвом соціального антрополога Луї-Вінсент Тома. Габілітацію (doctorat d état) пройшов із відзнакою у 1975 році в Університеті Париж V (Сорбонна). Потім викладав соціологію в Університеті Париж VIII до 1978 року, коли він почав співпрацювати в Національному центрі наукових досліджень.

У 1981 році Леві почав паралельно викладати в престижній Вищій школі соціальних наук, а також відвідував з лекціями Стенфордський університет, Каліфорнійський університет в Берклі, Мічиганський університет в Анн-Арбор, Колумбійський університет і Гарвардський університет, а також інші університети США. У 1994 році нагороджений срібною медаллю Національного центру наукових досліджень.

Леви є членом редколегій часописів «Journals Archives de Sciences Sociales des Religions», «Actuel Marx», «ContreTemps» і «Écologie et Politique».

Бібліографія[ред. | ред. код]

Статті, перекладені українською[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]