Міхай Емінеску

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Міхай Емінеску
Mihai Eminescu
Eminescu.jpg
При народженні Міхай Емінович
Дата народження 15 січня 1850(1850-01-15)
Місце народження Ботошані, Молдовське князівство
Дата смерті 15 червня 1889(1889-06-15) (39 років)
Місце смерті Бухарест, Королівство Румунія
Поховання Цвинтар Беллу
Громадянство Королівство Румунія
Мова творів румунська
Рід діяльності поет, журналіст
Жанр поезія
Автограф: Автограф
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Міха́й Еміне́ску (рум. Mihai Eminescu, МФА: [mi'haj e.mi'nes.ku]; справжнє прізвище Емінович (Eminovici); нар. 15 січня 1850(18500115), Ботошані, Молдовське князівство — пом. 15 червня 1889, Бухарест, Румунія) — румунський поет, публіцист, громадсько-культурний діяч.

Життєпис[ред.ред. код]

Меморіальна дошка Міхаєві Емінеску на фасаді будинку гімназії в Чернівцях, де він навчався

Міхай Емінеску народився 15 січня 1850 року в румунському місті Ботошані, що на той час входило до складу Молдовського князівства. Його юні роки пов'язані з столицею Буковини — Чернівцями. У 1860-1866 роках з перервами навчався в Чернівецькій вищій гімназії. Автор багатьох поетичних, прозових і публіцистичних творів, статей, записів румунського фольклору.

Певний час служив у бухарестському театрі, був вільним слухачем Віденського університету, два роки прожив у Берліні, де прослухав університетський цикл лекцій із філософії та політичної економії. Повернувшись на батьківщину, змушений був поневірятись по провінційних містах і містечках. Із безлічі написаного — прози і поезії — лише дещиця побачила світ у різних періодичних виданнях та колективних збірниках. Єдина прижиттєва книжка віршів опублікована лише 1883 року. Невлаштований побут, виснажлива праця, гостре сприйняття соціальної несправедливості, слабке здоров'я призвели до нервового зриву і тяжкого душевного захворювання.

Родина
Статуя в Copou Park

Творчість[ред.ред. код]

Останнє фото, 1887–1888
Пам'ятник Міхаю Емінеску у Чернівцях
Статуя, Кишинів
Пам'ятник Емінеску скульптора Тудора Катараги, Кишинеу
Гімназія у Чернівцях, де навчався Міхай Емінеску

Перший свій вірш М. Емінеску написав у Чернівцях і присвятив пам'яті улюбленого гімназійного учителя румунської словесності Арона Пумнула, учасника революції 1848.

Емінеску був активним учасником студентського гуртка «Молода Румунія» у Відні. Поезія Емінеску перейнята революційним, громадянським пафосом, роздумами про сутність історії та людського буття. Це особливо переконливо засвідчили його поеми «Епігони», «Memento mori», «Імператор і пролетар». П'ять «Послань» — один із взірців патріотичної і водночас сатиричної лірики, яка особливо гостро сприймалась патріотично налаштованою молоддю. Поета вважають «цілісним вираженням румунської душі», «квінтесенцією румунського духу», оборонцем румунської мови. Тудор Аргезі стверджував: «Емінеску, певним чином, — пречистий святий румунського вірша».

Завдяки самоосвіті він володів глибокими і різноманітними знаннями. Вивчав філософію Платона, Шелінга й Шопенгауера, релігійні віровчення — християнство, буддизм і конфуціанство, санскритську граматику. Цікавився політичною економією, правом, географією, філологією, етнографією. Переклав румунською мовою «Критику чистого розуму» Іммануїла Канта.

В 1989 з нагоди 100-річчя з дня смерті Емінеску у СШ № 1 відкрита кімната-музей. У тому ж році на подвір'ї колишнього особняка, де проживав професор Пумнул і на квартирі якого жив поет, відкрито пам'ятник Михаю Емінеску.

Емінеску та Україна[ред.ред. код]

Юні роки Міхая Емінеску пов'язані зі столицею Буковини — Чернівцями. В 1860-66 рр. з перервами навчався в Чернівецькій вищій гімназії.

Він прихильно ставився до української культури, знав українську мову, високо цінував творчість Михайла Драгоманова та Івана Франка, тепло привітав першу українську газету в Чернівцях «Буковинська зоря» (1870). 1885 року лікувався в Одесі, бував у Львові.

Українські переклади[ред.ред. код]

Пам'ятники[ред.ред. код]

Пам'ятники Емінеску в містах Молдови на поштових марках 2005 року

Зображення на банкнотах[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]