Очікує на перевірку

Міхал Бобжинський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Міхал Бобжинський
пол. Michał Bobrzyński
Народився30 вересня 1849(1849-09-30)[1][2][…]
Краків, Австрійська імперія[4]
Помер3 липня 1935(1935-07-03)[1][4][…] (85 років)
Лопухувкоd, Ґміна Мурована Ґосліна, Познанський повіт, Великопольське воєводство, Республіка Польща або Познань, Польська Республіка
ПохованняРаковицький цвинтар
Країна Республіка Польща
 Австрійська імперія
 Австро-Угорщина
Діяльністьісторик, історик права, правник, педагог, викладач університету, письменник, політик
Alma materстарша школа імені Бартоломея Новодворськогоd
Ягеллонський університет
ЗакладЯгеллонський університет
ЛНУ ім. І. Франка
Посадапосол до Галицького сейму[d], член Палати Цислейтаніїd[5] і член Палати панів Імперської Ради[d][5]
Науковий ступіньдоктор історичних наук
ЧленствоПольська академія знань
Познанське Товариство приятелів наукd
Польське наукове товариство у Львові
Сербська академія наук і мистецтв (3 липня 1935)
ПартіяПольський клубd
Нагороди
Орден Відродження Польщі (Командорський хрест (із зіркою)
Орден Відродження Польщі (Командорський хрест (із зіркою)
Кавалер командорського хреста із зіркою ордена Франца Йосифа
Кавалер командорського хреста із зіркою ордена Франца Йосифа
Кавалер 1 класу ордена Залізної Корони
Кавалер 1 класу ордена Залізної Корони
Кавалер Великого Хреста ордена Леопольда (Австрія)
Кавалер Великого Хреста ордена Леопольда (Австрія)

Міхал Геронім Бобжинський (пол. Michał Hieronim Bobrzyński; 30 вересня 1849, Краків — 3 липня 1935, Познань[6]) — польський історик, засновник Краківської історіографічної школи. Також консервативний політик у Австро-Угорщині, голова Галицького освітнього департаменту, викладач Львівського університету, намісник Галичини (1908—1913). Один із академічних вчених, що справив уплив на українського історика Михайла Грушевського.

Біографія

[ред. | ред. код]

Батько Ян — лікар.

Навчався у гімназії Святої Анни (Краків). Закінчив Ягеллонський університет, де зазнав виняткового впливу консервативних польських вчених. У 1908 році став намісником коронного краю Галичина в Австро-Угорщині. 1917, напередодні розвалу імперії, шукав політичного порозуміння з українськими політичними колами.

Історичні роботи

[ред. | ред. код]

Бобжинський вважається фундатором Краківської історіографічної школи, вплив якої поширився навіть на Російську імперію, зокрема діячів українського відродження. Зокрема, молодий історик Михайло Грушевський свідчив, що Бобжинський прищепив йому низку методологічних прийомів, насамперед широку освіту з історичною об'єктивністю.

Автор низки історичних праць із польської історії німецької мовою.

Нагороди і відзнаки

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Encyclopædia Britannica
  3. Internetowy Polski Słownik Biograficzny
  4. а б Бобжиньский Михал // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  5. а б https://www.parlament.gv.at/WWER/PARL/J1848/Bobrzynski.shtml
  6. Аркуша О. Бобжинський Міхал [Архівовано 7 травня 2016 у Wayback Machine.]… — С. 304.
  7. Order Odrodzenia Polski. Trzechlecie pierwszej kapituły 1921—1924 [Архівовано 31 жовтня 2021 у Wayback Machine.]. — Warszawa: Prezydium Rady Ministrów, 1926. — S. 15. (пол.)
  8. Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie. — Wien, 1918. — S. 58.(нім.)
  9. Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie. — Wien, 1918. — S. 161.(нім.)
  10. Odznaczenia jubileuszowe [Архівовано 2 серпня 2017 у Wayback Machine.] // Echo Przemyskie, Nr 97 z 4 grudnia 1898. — S. 1.(пол.)
  11. Osobiste. Odznaczenie namiestnika // Kurier Lwowski, nr 200 z 1910. — S. 3. (пол.)
  12. Kronika [Архівовано 24 серпня 2018 у Wayback Machine.] // Nowa Reforma, Nr 264 z 11 listopada 1896. — S. 2. (пол.)

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Попередник
Анджей Казімєж Потоцький
Намісник Галичини
1908 — 1913
Наступник
Вітольд Коритовський